Різниця між доходом у річному звіті та декларації: що відповідати на «листи щастя»

Останнім часом більшість підприємств малого бізнесу, що застосовують спрощену систему оподаткування, отримали листи-запити від податкової інспекції за місцем реєстрації з вимогою пояснити різницю між сумою доходу, відображеного у фінансовому звіті суб’єкта малого підприємництва за 2015 рік, і доходом, наведеним у податковій декларації платника єдиного податку за той же період

При цьому, якщо сума доходу, наведена у декларації, є меншою ніж у фінансовому звіті, то в листах прямо зазначається, що це може свідчити про заниження оподаткованого доходу. Чи відповідає зміст таких запитів чинному законодавству і що доречно відповідати на такі запити? Коментар з цього питання ми отримали у Наталі Гаєвської, Президента Всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України».

Жодним нормативним актом України не передбачена вимога або підстави для порівняння, співставлення і, тим більш, ототожнювання доходів суб’єкта малого підприємництва у фінансовій звітності та у податковій декларації платника єдиного податку. Більше того, такі різниці є об’єктивно можливими, оскільки згадані звіти складаються за різними концептуальними основами  та законодавчо встановленими правилами.

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва складається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. N 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 р. N 25) (далі – Положення (стандарт) 25). Пунктом 10 розділу I Положення (стандарту) 25 передбачено, що «юридичні особи – суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, та застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.» Підпункт 5.3 пункту 5 розділу II того ж Положення (стандарту) 25 встановлює, що у статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів та інших вирахувань з доходу.

Пункт 6 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. N 73 (далі – Н(П(С)БО 1) містить перелік принципів, з дотриманням яких формується фінансова звітність підприємств. Серед таких принципів є принцип «нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей».

Тобто у рядку 2280 фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва наводиться сума чистого доходу підприємства визначеного за принципом «нарахування», незалежно від того, коли була отримана виручка (надійшли грошові кошти на банківський рахунок або в касу підприємства).

Дохід юридичної особи – суб’єкта господарювання, яка відповідно до підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначається відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу XIV, згідно з яким «доходом платника єдиного податку є «будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті».

Датою отримання доходу платника єдиного податку відповідно до пункту 291.6 цього ж розділу ПКУ є «дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом

З вищенаведеного випливає відсутність підстав для порівняння доходу згідно фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва та декларації платника єдиного податку – юридичної особи, оскільки згідно чинного в Україні законодавства вони складаються на підставі різних концептуальних основ: у фінансовому звіті – «принцип нарахування», у декларації платника єдиного податку – юридичної особи – «у періоді надходження коштів у грошовій формі та/або отримання матеріальних або нематеріальних активів». Жодний з законодавчих та нормативних актів України не містить вимог або підстав для їх порівняння.

Саме зазначені відмінності у концептуальних основах складання фінансової і податкової звітності і обумовлюють різниці у сумах доходу, відображеного у рядку 2280 фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва та у декларації платника єдиного податку-юридичної особи. Тож висновок є очевидним. Такі листі можуть свідчити про необізнаність податківців щодо стандартів бухгалтерського обліку.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *