Дарувати щастя: як стати наставником для сироти

Більше 100 тисяч дітей в Україні позбавлені батьківського піклування та виховуються в закладах інтернатного типу. Правила усиновлення сиріт в Україні дуже жорсткі, тож, навіть якщо родина й має бажання подарувати дитині з інтернату сім’ю та батьківську любов, часто в неї немає шансів через невідповідність бодай одній умові. Однак у жовтні в Україні набув чинності новий закон, що запалив вогонь надії у серцях маленьких мешканців дитбудинків. Із запровадженням наставництва кожна дитина може отримати гарного друга, який, хоч і не буде при цьому її опікуном, але піклуватиметься, любитиме та проводитиме з нею час

Як діє наставництво, хто може до цього долучитися та чи добре це для дітей насправді — розповідає юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права” Тетяна Журавель.

— Тетяно, розкажіть спершу, що таке наставництво та що нового вносить прийнятий закон?

Наставництво – це добровільна безоплатна діяльність із надання дитині, яка проживає в закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед, у підготовці до самостійного життя. Новий закон значно спрощує умови для тих, хто бажає стати наставником, фактично узаконюючи цю діяльність, та вносить певні зміни у всю систему загалом.

nastavnytstvo

— До прийняття цього закону чи була можливість у людей допомагати подібним чином якійсь конкретній дитині, проводити з нею час, але не оформлювати опікунство чи усиновлювати її?

Крім встановлення опіки та піклування і усиновлення існували й існують зараз такі форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав, як передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до інших спеціальних закладів, в яких проживають діти.

Будь-хто з охочих міг і раніше приходити до дитини, спілкуватися з нею, допомагати.

— Чим цей закон корисний для вихованців інтернатів та для тих, хто їх утримує?

Наставництво передбачає, що будь-яка повнолітня дієздатна особа, яка хоче допомогти дитині, відтепер може це робити без перешкод. Чим більше людей виявлять бажання взяти в цьому участь, тим краще це буде, передусім, для дітей. Адже вони зможуть формулювати для себе на конкретних прикладах моделі поведінки, що є однією з головних проблем виховання дітей, які перебувають у спеціальних закладах, тобто поза сім’єю.

— Дитячим наставником може стати будь-хто чи для цього є якісь спеціальні вимоги?

Особи, які бажають стати наставниками, повинні будуть укласти договір про наставництво з соціальними службами для сім’ї та дітей і з адміністрацією закладу, де проживає дитина. Кабінет Міністрів України ще має затвердити Положення про наставництво та типовий договір про наставництво, тож на сьогодні це питання це остаточно не врегульовано.

nastavnytstvo-2

Перед укладенням договору необхідно буде ще для майбутнього наставника пройти курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя. Такий курс має бути, як на мене, спрямований на те, аби в майбутньому знайти спільну мову з дитиною, адже не всі, наприклад, мають педагогічні навички.

З переліку вимог до кандидатури наставника можна виокремити ще й такі:

  • громадянин, який хоче бути наставником, повинен досягти повноліття
  • пройти медогляд
  • надати соціальній установі довідку про несудимість
  • надати довідку про те, що він не перебуває на обліку у наркологічному диспансері

— Яку відповідальність несе наставник? Ким (яким державним органом) контролюється спілкування дитини та наставника?

Взагалі, це велика відповідальність — бути наставником — передусім, перед дитиною, адже діти бажають знайти друга, порадника, близьку людину.

Спілкування має контролюватися соціальними службами для сім’ї, дітей та молоді, а також адміністрацією закладу, в якому проживає дитина.

— Чи можна стати наставником одразу для декількох дітей?

Немає обмеження щодо кількості дітей, для яких можна стати наставником. Головне — щиро бажати допомогти дітям, знаходити для них якомога більше часу.

— Які зобов’язання має наставник перед дитиною та закладом, де вона виховується?

Напевне, головне зобов’язання – забезпечення інтересів дитини, що має проявлятися в розвитку здібностей дитини, допомозі у вирішенні побутових питань, подоланні складних життєвих ситуацій, отриманні, власне, дитиною, різноманітних соціальних послуг.

— Чи мають право наставник та дитина жити разом? Чи може наставник забирати дитину з інтернату на тривалий час?

Так, це можливо, але без порушення графіку дня дитини, тобто не під час шкільних занять. З дитиною можна проводити вихідні та святкові дні, канікули.

— Чи розривається угода про наставництво з досягненням дитиною повноліття та її випуском із інтернатного закладу?

Із досягненням повноліття, особа має право вирішувати, чи бажає вона надалі спілкуватися, підтримувати стосунки з наставником. Договір укладається саме з дитиною, тому після 18 років особа повністю вільна в своїх діях.

 — Які ризики мають впроваджені законом нововведення?

По-перше, особи, які бажають стати наставниками, мають відповідально ставитися що дітей, щоб не завдати їм шкоди, адже дитина прив’язується до наставника, довіряється йому, і тому потрібно допомогти розкритися дитині, дати надію на краще життя.

 

Поділіться корисною інформацією з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *