Робота для учасників АТО: чи працює закон?
Улітку цього року в Україні набув чинності важливий закон, що має покращити працевлаштування учасників АТО. Ці зміни дійсно злободенні — тисячі бійців-ветеранів після повернення додому не можуть працевлаштуватися, а держава не в змозі утримувати їх та їхні родини…
Що пропонує держава?
Відповідно до Закону «Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про зайнятість населення”, роботодавцю, який працевлаштує на нове робоче місце (за направленням Державної служби зайнятості) учасників АТО терміном не менше ніж на 2 роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, роботодавець не має права безпідставно відмовити учасникам АТО, які прийшли до нього влаштовуватися на роботу, адже, відповідно до цього нового Закону, вони включаються до переліку громадян, на яких поширюються квоти при працевлаштуванні. Таким чином, частка учасників АТО разом із іншими пільговиками на підприємстві має становити не менше 5%.
Ці додаткові гарантії полягають у тому, що на підприємствах, в установах та організаціях, на які поширюється дія цього Закону, існують квоти в розмірі 5% від середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування пільгових категорій громадян. Таких категорій громадян є вісім, серед них — і учасники бойових дій, — пояснює юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права” Ігор Кравченко.
Однак не слід думати, що Закон поширюється на абсолютно всі підприємства, зареєстровані на території нашої держави. Ігор Кравченко зауважує, що вказані положення Закону розповсюджуються лише на ті підприємства, штат яких налічує понад 20 осіб.
Та й обов’язковою умовою для таких пільг є перебування на обліку безробітних у Державній службі зайнятості.
На поміч приходять волонтери
Небайдужі українці також намагаються допомогти колишнім військовим працевлаштуватися. До прикладу, в соцмережі Facebook створено декілька груп, що слугують своєрідною платформою для пошуку та пропозицій роботи:
У таких групах вакансій для учасників АТО вистачає, адже дописувачі звертаються туди спеціально, аби допомогти їм працевлаштуватися. Однак найбільше пропозицій є для тих, хто не шукає вузькоспеціалізовану роботу, що вимагає вищої освіти.
Для водіїв транспорту, приміром, чи для охоронців, вакансій вистачає, а от для інших професій їх не дуже багато, хоча вони все ж є. Прикро, що в таких групах мало учасників, адже інколи трапляються гідні пропозиції з хорошою зарплатнею.
Реальність диктує своє…
Але якщо шукати роботу традиційними шляхами, не через спеціалізовані групи в соцмережах, а через Держслужбу зайнятості чи вакансії від спілок ветеранів АТО, то шанси знайти хороше місце значно зменшуються. До прикладу, в 2015 році (тобто ще до прийняття вищезгаданого Закону) випадки відмов у працевлаштуванні учасникам АТО траплялися досить часто.
Як розповів колишній маркетолог і учасник бойових дій Петро для порталу depo.ua, після повернення зі Сходу йому відмовляли в роботі щойно дізнавалися, що він був у АТО.
Досвід є, резюме гарне, але тільки-но чують, що я з АТО, — не беруть. Першого разу я вирішив, що це просто збіг. У наступній фірмі в кабінеті висів український прапор і, взагалі, вони хизувалися тим, що відраховують частку з кожного замовлення на потреби АТО. Я зрадів, думав — ці точно візьмуть. Але тільки-но я сказав, що воював, начальник відділу кадрів спохмурніла, кудись відійшла, а потім сказала, що, на жаль, місце вже зайнято. Потім у курилці мені шепнули, що директор наказав не брати “атошників”, мовляв, може, вони контужені й щось утнуть або просто в запій підуть, — скаржиться Петро.
На жаль, така ситуація не поодинока, і бійців, що не можуть знайти собі місце роботи, минулого року було чимало. Але чи змінилося щось із прийняттям нового Закону? В Київському міському союзі ветеранів АТО вважають, що так:
За останній місяць-два, збільшилася кількість звернень від підприємств, які хотіли б взяти на роботу учасників АТО, — розповідає Вікторія Кислих, координатор Київської міської союзі ветеранів АТО.
Що робити? Пояснюють юристи
Однак що робити тим, кому в роботі все ж відмовили, і як дізнатися, чи є законною ця відмова?
Насамперед, учаснику бойових дій варто пам’ятати, що його привілеї чинні тільки тоді, коли він входить до складу пільгових 5%.
Якщо квота у 5% для працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємством виконана повністю, тоді учасник АТО буде претендувати на вільну вакансію на загальних умовах, — коментує Ігор Кравченко.
А от якщо роботодавець свідомо нехтує законом і відмовляється брати на роботу пільговика, зокрема й учасника АТО, варто звернутися до компетентних органів:
Відмовити в прийнятті на роботу можуть за різних підстав. Від цього й буде залежати нормативно-правовий акт, що підлягає застосуванню в конкретній ситуації. Зокрема, загальні гарантії захисту прав громадян від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу встановлені Кодексом законів про працю. Стосовно коментованого Закону, то варто розуміти, що ним учасників бойових дій віднесено до категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Водночас, відповідно до ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення», в разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення, — роз’яснює юрист.
Якщо ж заклики до букви закону не допомагають, учасник АТО може звернутися до Державної служби зайнятості та повідомити їм про порушення з боку роботодавця.
Як бачимо, знаючи закони, свої права та органи, куди можна звертатися в разі їх порушення, є шляхи відновлення справедливості. З прийняттям нового законодавства бійцям АТО, дійсно, полегшили умови працевлаштування, а для роботодавців стала жорсткішою відповідальність. Однак, не слід вважати, що роботодавець сам знайде свого працівника, якщо той просто сидітиме вдома. Якщо слідувати рекомендаціям юриста, стати на облік у Державній службі зайнятості та відстоювати своє законне право на гідну роботу, то шанси працевлаштуватися значно підвищуються.
Залишити відповідь