Секрет фірми: чому підлеглим корисно мовчати

Чому важливо навчити працівників зберігати таємниці? Чи потрібно підписувати для цього окремий договір? Як це рятує від замахів конкурентів? Про це та інше — розмова з юристом ЮК “Центр Конфліктології і Права” Мариною Суткович

marina-sutkovich
Марина Суткович, юрист

Напрацьовані протягом десятиліть клієнтські бази, бізнес-плани, бухгалтерські звіти та контакти контрагентів — усе це може дістатися вашим конкурентам за лічені секунди. Жага наживи, особиста образа когось із підлеглих та навіть банальна звичка розводити теревені є реальною загрозою репутації вашого бізнесу.

Експерти пояснюють масові “зливи” бізнес-секретів кризою — мовляв, кожен заробляє, як може. Насправді ж турбуватися про конфіденційність інформації підприємств будь-якої форми власності потрібно завжди, оскільки саме це на сьогодні є одним із найважливіших важелів у веденні бізнесу. Той, хто володіє інформацією, як то кажуть, знає все…

— Останніми роками українські компанії потерпають від частотних “зливів” інформації. Корпорації з великим бюджетом використовують спеціальне програмне забезпечення для комп’ютерів, що запобігає витоку даних. Не секрет, що ця стаття бюджету є надто витратною для більшості підприємств. Як інакше убезпечити свій бізнес?


Дійсно, спеціальне програмне забезпечення здатне не тільки оберігати те, що вже набуто, а й примножувати ці здобутки з точки зору операційної діяльності.

Та існує набагато простіше рішення, для якого вам знадобляться лише папір і чорнила. За допомогою звичайної корпоративної угоди про нерозголошення ви можете убезпечити себе й вашу справу від витоку інформації, а в іншому випадку — стягнути компенсацію з так званого балакуна.

— Які переваги отримують власники бізнесу, укладаючи такі угоди зі своїми підлеглими?

Понад усе це — правовий захист важливої для власників бізнесу інформації.

Укладання такої угоди зі своїми працівниками дає вам, як власникові, можливість бути захищеним від імовірних і небажаних “зливів” інформації. Відповідальність може стримати працівника від наміру розголосити щось і допомагає відшкодувати завдані підприємству збитки.

Годі й казати про випадки корпоративного шпіонажу, що час від часу призводять до нищівних наслідків для бізнесу, адже тут мова йде й про збереження вашої репутації та довіри клієнтів і партнерів.

— А що робити тим роботодавцям, хто не бажає зіпсувати гарні стосунки з працівниками, не хоче іти на зміни вважаючи, що додаткові угоди — це лише формальності? До того ж підлеглі не завжди можуть зрозуміти таку “забаганку” керівника.

Відповідь доволі проста: не бійтеся змінюватися. Така формалізована форма стосунків, як угода про нерозголошення, впорядковує права та обов`язки працівників вашої компанії. Ви оберігаєте від зайвих ризиків ваших підлеглих, адже саме вони — це найголовніше для вашого бізнесу.

Та й узагалі, такий договір допомагає вирішити низку питань заздалегідь.

— Тобто договір чи угода про зберігання корпоративної таємниці з працівником — це, так би мовити, і юридичний щит, і запорука корпоративного комфорту. Як можна скласти текст угоди та на які закони при цьому можна посилатися?

Правовий режим саме комерційної таємниці в Україні регулює Цивільний кодекс. Також предмет комерційної таємниці та відповідальність за її розголошення окреслені в Господарському кодексі України та Законі України “Про інформацію“.

Укласти коректний та чіткий текст угоди можна за допомогою кваліфікованого юриста. Звичайно, це можливо зробити власноруч, однак, якщо ви не є фахівцем із цього питання, виникають неабиякі ризики.

— На якому етапі бажано укладати угоди про нерозголошення зі своїми працівниками?

Взагалі, підписувати такі договори чи укладати угоди про нерозголошення не пізно ніколи. Але я рекомендую робити це на момент працевлаштування кожного працівника.

Так чи інакше, ви маєте право в будь-який момент здійснити це.

— А якщо під час прийому на роботу працівник компанії не підписував таких документів, чи несе він тоді відповідальність за розголошення?

Працівник не підписував договір про нерозголошення — значить, він не обізнаний, яка саме інформація охороняється підприємством. Відповідно, він не може бути притягнутий до відповідальності, адже відповідальність наступає лише за наявності вини.

Для того, аби працівники фірми чи підприємства несли відповідальність за розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці, ви, як власник інформації, маєте визначити кілька важливих моментів:

  • з`ясуйте, яка інформація, на вашу думку, потребує нерозголошення;
  • складіть вичерпний перелік такої інформації;
  • встановіть порядок доступу до неї та умови її використання.

Зазвичай це міститься в положенні про конфіденційну інформацію та комерційну таємницю.

Обов`язково повідомте ваших працівників про цей перелік відомостей, що належить до конфіденційної інформації та комерційної таємниці, та про всі умови доступу й використання. Необхідно оформити це письмово: шляхом підписання зобов’язання про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці.

— У чому ж полягає різниця між поняттями “конфіденційна інформація” та “комерційна таємниця”, адже це є одним із ключових моментів для тексту угоди?

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено.

Комерційна таємниця ж — це інформація, яка є конфіденційною, але має певні характерні ознаки і вищий ступінь захисту. Це інформація з особливим статусом.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

— Яку ж саме відповідальність нестиме “балакучий” працівник?

За розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації можна притягнути до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Якщо мова йде про дисциплінарну відповідальність, то до працівника можуть бути застосовані такі заходи стягнення, як догана або звільнення.

Адміністративна ж встановлює відповідальність за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця, що тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

— Один неоподаткований мінімум на сьогодні становить 17 гривень, тобто сума штрафу навряд чи зупинить порушника. Чи існують більш значущі штрафи за розголошення конфіденційної інформації чи комерційної таємниці?

Так. Кримінальна відповідальність, наприклад, несе за собою значно серйозніші стягнення.

Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, — карається штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

— Але якщо працівник не мав доступу до інформації такого роду, але він зібрав та поширив її?

У випадках, коли працівник не мав доступу до інформації, що віднесена до комерційної таємниці, але він все ж збирав та поширював таємні корпоративні відомості, він також несе кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями Кримінального Кодексу України, незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне їх використання, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, караються штрафом від 3-х до 8-ми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

— Що таке “істотна шкода” та як визначити її розмір?

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони таких злочинів, як я вже казала, є спричинення особою істотної шкоди власникові комерційної або банківської таємниці (підприємству чи фірмі).

Термін «істотна шкода» має оціночний характер. Наявність чи відсутність істотної шкоди встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням, зокрема, грошового розміру заподіяної шкоди.

Угода про нерозголошення є запорукою того, що працівники фірми не захочуть нажитися на її таємницях. Укладати їх потрібно навіть тоді, коли вам здається, що втрачати особливо немає чого, адже зловмисники завжди знайдуть спосіб, як збагатити себе, завдаючи шкоди іншим. Юридично грамотна та зрозуміла обом сторонам угода допоможе зберегти й інформацію, й гроші, й цінних працівників.

Іноді керівники стикаються і з проблемою матеріальної відповідальності працівника, особливо, коли необхідно визначити розмір заподіяної ним шкоди підприємству.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *