Як захиститися від колекторів: пояснює юрист

#поради юриста

Вимагають повернути чужий борг, телефонують по ночах, надсилають погрози – найчастіші скарги на дії колекторів. Напевно, кожен з нас чув розповіді про їхнє свавілля, а дехто навіть стикався із ним. Особливо неприємно, якщо борг не ваш і свої персональні дані ви нікому не давали

Коли може виникнути така ситуація?

Наприклад, без вашого відома ваш номер як контактної особи дали при отриманні кредиту. Або ви переїхали в квартиру, в якій раніше проживав недобросовісний позичальник.

Що робити?

Куди звертатися, якщо ви зіткнулися з такою ситуацією і колектор не реагує на ваші усні пояснення, розповідає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Сопіна.

– До колектора у письмовому порядку.

Слід направити на офіційну адресу колекторської установи лист (бажано цінний, з описом вкладення, а копію листа зберегти для себе), в якому описати ситуацію, зокрема, що ви не маєте заборгованості, жодних кредитних договорів не укладали, усі майнові вимоги до вас безпідставні, що ви не зобов’язані нести відповідальність за дії інших осіб (крім випадків, установлених законодавством) і що у разі продовження здійснення дзвінків/надсилання смс-повідомлень/листів з погрозами тощо ви будете вимушені звертатися до спеціалізованих органів та повідомляти про порушення фінансовою установою ваших прав, – роз’яснює Діана Сопіна.

Тож, до яких спеціалізованих органів можна звертатися?

–До Нацбанку зі скаргою.

Описати всі порушення, надати докази погроз колекторів та просити вжити заходів реагування.

Для таких звернень рекомендуємо зберігати всі докази погроз, зокрема, зберігати листи та смс, записувати дзвінки тощо. Як результат розгляду скарги регулятор може, наприклад, накласти на фінансову установу штраф, анулювати ліцензію, виключити з Державного реєстру фінансових установ тощо, – зазначає Діана Сопіна.

– До Держпродспоживслужби зі скаргою у зв’язку з порушенням ваших прав як споживача кредитних послуг.

– До поліції з заявою про вчинення злочину, передбаченого, зокрема, статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя), 189 (вимагання), 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань) Кримінального кодексу України.

Наразі в Україні не існує спеціального закону, який би регулював діяльність колекторів. Поки що його створення – лише в проектах законотворців.

До прийняття спеціального закону діяльність колекторів регулюється здебільшого загальними положеннями Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язань (глави 47, 48, 50, 51). Крім того, слід пам’ятати, що колектори у своїй діяльності обмежені правами боржника, тобто якщо у боржника є право, закріплене в Конституції чи законі (наприклад, «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» тощо), колектор не може порушити це право, інакше він буде нести передбачену законодавством відповідальність.

Корисно знати

Колектору заборонено:

– загрожувати життю, здоров’ю і майну боржника та членів його сім’ї;

– надавати позичальнику неправдиву інформацію стосовно його боргу;

– поширювати конфіденційну інформацію про позичальника;

– надавати інформацію про боржника третім особам (сусідам, колегам).

Водночас, єдиним законним для колектора способом примусового повернення боргу є звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. На жаль, наразі фінансовим компаніям про це необхідно нагадувати, адже вони не зацікавлені вирішувати спори у правовій площині, надаючи перевагу більш ефективним, на їх думку, методам погроз, залякування, психологічного тиску тощо. Тож, у випадку терору з боку фінансової установи, рекомендуємо повідомляти їм, що ви готові вирішувати всі спори законними методами, тобто через суд.

Читайте також: Договір з банком: на що звернути увагу, щоб не потрапити в боргову яму?

Поділіться корисною інформацією з друзями: