Чиновника визнали винним в отриманні хабаря – суд визнав аудіозапис заявника

#вирок

Чернівецький апеляційний суд визнав чиновника з управління освіти міської ради винним у вимаганні хабаря в обмін на перемогу у тендері. Доказом у справі став аудіозапис розмови, який здійснив заявник.

Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду скасувала виправдувальний вирок чиновнику управління освіти міськради Сергію Колешні. Як повідомляє прес-служба суду, обвинуваченому призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного майна, окрім житла.

У 2019 році Сергія Колешню було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. А взагалі ця історія почалася ще у 2016 році, коли між управлінням освіти Чернівецької міської ради та приватним підприємством «Суперприз-1» було укладено договори про виконання будівельних і ремонтних робіт закладів освіти міста на загальну суму понад 2 мільйони гривень. За свідченням директора, згодом чиновник повідомив йому, що якщо він і в подальшому має бажання вигравати тендери, йому слід відраховувати 10% від суми тендеру. Вказану розмову керівник підприємства на перших порах не сприйняв серйозно, думав, що це жарт. Перейшовши від натяків до справи, чиновник дзвонив директору майже щодня і запитував, коли він з ним розрахується, а також погрожував відповідальністю за невиконання робіт. Тож директор вирішив здійснити запис на диктофон, який додав до своєї заяви у правоохоронні органи. Натомість працівники поліції дали йому кошти в сумі 50 тисяч гривень, які він двома частинами передав чиновнику, перебуваючи в його автомобілі.

Як йдеться у вироці апеляційного суду, під час обшуку квартири чиновника в кухні, під хлібом виявлено 60 купюр номіналом по 500 гривень, помічені спеціальною хімічною речовиною. Світіння цієї ж речовини виявлено на долонях обох рук Сергія Колешні. Однак обвинувачений свою вину не визнав. Він говорив, що роботи в одному з дитячих садочків міста не завершені. Тому він попереджав директора будівельного підприємства, що йому доведеться повернути на рахунок управління освіти отримані по цьому садочку кошти. За його словами, директор погодився на пропозицію правоохоронного органу спровокувати його заради того, щоб не було порушено проти нього самого кримінальної справи відносно неякісно проведених робіт.

Виправдовуючи  чиновника, суд першої інстанції зазначив, що кримінальне провадження було розпочато не на підставі заяви особи, а на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлений факт вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, що, на думку суду, є грубим порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу. Аудіозапис розмови, на думку суду, було здійснено неуповноваженою особою без відповідного дозволу суду. Також суд визнав обшук автомобіля та всі вилучені речі недопустимим доказом, оскільки він проведений без ухвали слідчого судді. З цієї ж причини недопустимим доказом було визнано і протокол обшуку квартири. Щодо впливу на результати електронних закупівель робіт та послуг, укладення договорів, суд прийшов до висновку, що чиновник не мав таких можливостей та повноважень, адже переможці торгів визначаються автоматично системою «Прозорро» за критерієм найнижчої ціни, яку запропонував учасник. Крім цього, суд дійшов до висновку про відсутність кваліфікуючої ознаки – отримання неправомірної вигоди у великому розмірі, оскільки чиновником була отримана лише частина суми.

Але апеляційний суд дійшов іншого висновку. На думку колегії суддів, у заявника відібрано належну заяву про вчинення кримінального правопорушення, складено повідомлення (рапорт), внесені відомості до ЄРДР.

Згідно наказу начальника управління освіти обвинувачений був уповноважений приймати рішення щодо переможців електронних торгів, тому що очолював відповідну комісію. А прослуховування запису розмови встановило, що саме обвинувачений визначив суму неправомірної вигоди – 230 тисяч гривень, пояснюючи, що він може в майбутньому вказувати додаткові вимоги до учасників тендерів, встановлювати вимоги щодо наявності ліцензій, сертифікатів, працівників з відповідними допусками, фактично забезпечуючи перемогу необхідному учаснику і встановлюючи ці вимоги «під конкретного» учасника. 

Злочин, передбачений ст. 368 КК України вважається закінченим з моменту одержання хоча б частини із раніше обумовленої суми. Згідно матеріалів справи чітко вбачається, що саме обвинувачений озвучив суму 230 тисяч гривень та отримав частину цих коштів. Таким чином його дії мають кваліфікуватися як одержання неправомірної вигоди на всю обумовлену суму – 230 тисяч гривень, що перевищує 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є великим розміром згідно примітки до ст.368 КК України.

ДВД-диск із аудіофайлом розмови був наданий директором підприємства разом із прийняттям від нього заяви про злочин, тобто до порушення кримінального провадження, коли він не мав і не міг мати статусу не лише потерпілого чи підозрюваного, але й свідка, а був заявником.

Крім того, як зазначає Чернівецький апеляційний суд, закон не забороняє використання відомостей, що зафіксовані на камерах відеоспостереження, випадкових фотознімках, аудіо записах тощо лише з тих мотивів, що ці записи та фотографії могли б бути розцінені як втручання в чуже життя, розголошення конфіденційної інформації і таке інше. Така заборона стосується випадків, коли вказані записи робляться спеціально з метою, наприклад, шантажу, приниження, розповсюдження, тобто, коли такі дії вчиняються саме з метою порушення права на особисте життя і конфіденційність певної інформації.

У цьому ж випадку, керівник підприємства, обґрунтовано не довіряючи чиновнику, вирішив захистити свої права і законні інтереси шляхом здійснення аудіозапису розмови і не розповсюджував зафіксовану у них інформацію, а передав її компетентним правоохоронним органам.

Більше того, щодо чиновника як службової особи та й до інших публічних осіб і практика Європейського суду в правах людини, і національна практика в Україні встановлюють певні послаблення щодо жорсткості вимог до захисту приватної, конфіденційної інформації та права на приватне життя, допускаючи у разі сумнівів в чесності, непідкупності, некорупційності публічної особи втручання в її приватне життя, проведення журналістських розслідувань, перевірок громадських організацій, в тому числі навіть без будь-якої перевірки, опублікування результатів такої діяльності в Інтернеті та засобах масової інформації.

На цих підставах колегія суддів визнала виданий заявником ДВД-диск із аудіофайлом розмови належним та допустимим доказом.

Крім цього, у вироці суду йдеться, що згідно ч.3 ст.233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла та іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних, в тому числі, з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій, звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Таким чином суд визнав законним проникнення до автомобіля та обшук квартири обвинуваченого.

За повідомленням прес-служби суду, чиновник був взятий під варту у залі засідання суду. Наступні 6 років він проведе у місцях позбавлення волі. На його утриманні залишилось троє неповнолітніх дітей.

Читайте також: 

Якщо вимагають дати хабара: що робити і як зберегти гроші

 

Поділіться корисною інформацією з друзями: