Оформлення нерухомості на дитину: який вид договору обрати?

Дитина теж може бути власником нерухомості. Щоправда, самостійно розпоряджатися нею зможе лише після 18 років, а до того за неї це робитимуть батьки або опікуни. Який вид договору краще обрати, щоб оформити нерухомість на неповнолітню особу – читайте у матеріалі.

До 14 років особа вважається малолітньою і має право вчиняти лише дрібні побутові правочини. Для осіб від 14 до 18 років список правочинів дещо розширюється, зокрема, неповнолітні можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Інші правочини неповнолітня особа теж може вчиняти, але лише за згодою батьків або піклувальників. Тобто починаючи з 14 років, дитина може сама укладати договори купівлі-продажу або, приміром, договори інвестування в будівництво. Якщо ж є потреба оформити на дитину вже придбану квартиру, це можна здійснити шляхом складання заповіту або укладення договору дарування.

Читайте також: Договір довічного утримання, спадковий договір чи заповіт – в чому відмінність

Чи можна позбавити спадку?

Заповіт

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Цивільний кодекс України дозволяє заповідачу призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Адвокат АБ “Ципін і партнери” Тетяна Войнова

«Необхідно враховувати, що згідно із статтею 1241 Цивільного кодексу України право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – Вони, незалежно від змісту заповіту, спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом».

Згідно із статтею 1254 Цивільного кодексу України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Зверніть увагу, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Також заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Стаття 723 ЦК України дозволяє скласти договір дарування так, що дарунок буде переданий обдаровуваному у майбутньому або в разі настання певної обставини. Однак необхідно враховувати, що, як йдеться у статті 724 ЦК України, дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. І взагалі згідно із статтею 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим. Або приміром, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Тож фактично у будь-який момент протягом року у разі розірвання договору обдаровуваний зобов’язаний буде повернути дарунок.

При цьому договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, зазначає Тетяна Войнова.

Особливості правочинів щодо майнових прав дітей

Частина 2 статті 177 Сімейного кодексу України забороняє батькам неповнолітньої дитини здійснювати правочини щодо її майнових прав, в тому числі укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, без дозволу органу опіки та піклування. Згідно із частиною 4 цієї ж статті, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, якщо буде встановлено, що мати або батько, які звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав або якщо, приміром, між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини.

«При розлученні той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), – розповідає Тетяна Войнова. – Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування».

Законодавство України дає достатньо можливостей гарантування прав неповнолітніх осіб, одним з яких є право на житло. Завдання ж батьків – убезпечити своїх дітей у майбутньому, обравши надійний законний варіант оформлення нерухомості на дитину.

Читайте також: Як поділити кредит при розлученні: розповідає адвокат