Чи можуть колишні дружина або чоловік відсудити ваш бізнес?

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це стосується і доходів, отримуваних чоловіком або жінкою. А як бути з підприємствами, що купувалися і створювалися впродовж подружнього життя?

Адвокат АБ “Ципін і партнери” Тетяна Войнова

«Відповідно до частини першої статті 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – А згідно зі частиною першою статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)».

Отже, хто та на яку частку має право при розлученні?

«Велике значення має форма здійснення підприємницької діяльності, – говорить адвокат. – В залежності від форми – ФОП, ТОВ або ж акціонерне товариство – різниться і судова практика».

Розглянемо судову практику.

У справі №335/373/15-ц позивачка, дізнавшись, що перебуваючи у шлюбі, її колишній чоловік купував та продавав акції, подала позов з вимогою стягнути з нього кошти, які він отримував в якості доходу з такої інвестиційної діяльності. Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у цій справі суд відмовив їй в задоволенні такого позову, підтримавши рішення судів попередніх інстанцій і вказавши, що цей дохід був у володінні подружжя під час шлюбу, отже сторони мали можливість та право розпорядитися ним спільно за взаємною згодою. А доказів того, що чоловік використовував кошти, отримані від діяльності на фондовому ринку, не в інтересах сім’ї позивачкою не надано.

Схожий висновок міститься і у судовому рішенні у справі №2-4421/11. Позивачка хотіла стягнути з колишнього чоловіка компенсацію вартості від всіх видів доходів та авторських прав (роялті), отриманих в період шлюбу. Однак суд не задовольнив цю вимогу, вказавши, що немає достовірних даних про використання чоловіком вказаних грошових сум без відома його дружини, на його власний розсуд або не в інтересах сім’ї.

«Якщо відповідач стверджує, що грошові кошти з депозитного рахунку знімались ним та були використані в інтересах сім’ї, у суду немає підстав не довіряти його поясненням, адже вони є рівноцінними з поясненнями представника позивача», – зазначає Тетяна Войнова.

Отже, поки подружжя перебуває в шлюбі, вважається, що воно спільно використовує доходи, одержані чоловіком або дружиною. Виходячи із судової практики, скоріше за все, суд відмовить у позові щодо визнання права на компенсацію доходів, які один з подружжя отримував під час шлюбу.

Однак на яку частку в бізнесі можна розраховувати кожному з подружжя після розірвання шлюбу? На що саме мають претендувати дружина або чоловік, щоб суд задовольнив такий позов?

Читайте також: Що не є спільним майном у шлюбі?

Кошти, що вносились до статутного капіталу

До 2012 року суди керувались судженням, що майно приватного підприємства чи фізичної особи – підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності. До слова, відповідно до ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу України об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Згідно із статтею 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником доходів, одержаних від господарської діяльності товариства. А відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України розподіляють прибуток товариства і отримують його частину (дивіденди) учасники товариства.

«У постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №661/1663/17 суд зазначає, що оскільки розрахунок отриманого чистого прибутку сторонами наданий не був, підстави для стягнення частини доходу відсутні. У цій справі прибуток, одержаний підприємством, не розподілявся між його учасниками і зазначався у фінансовій звітності з наростаючим підсумком, – розповідає Тетяна Войнова. – Тобто дохід від підприємницької діяльності підлягає розподілу між подружжям лише після визначення чистого прибутку та виплати учасникам дивідендів. А оскільки учасник товариства з часу створення зазначених підприємств не одержував доходу, дружина не змогла отримати належну їй частину доходів чоловіка».

Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року №17-рп/2012 дозволило визнавати спільною сумісною власністю подружжя не лише дохід, а й статутний капітал та майно приватного підприємства, які були сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя. Наприклад, у справі №753/15439/16-ц суд задовольнив вимогу позивачки і стягнув з її колишнього чоловіка на її користь половину вартості грошових коштів, що вносились до статутного капіталу господарських товариств в той час, коли вони були подружжям.

«Тобто, якщо під час шлюбу спільні кошти подружжя було використано задля внесення вкладу до статутного капіталу товариства, суд, апелюючи до спільності майна подружжя, може вважати це спільною власністю, якщо відповідачем не буде доведено протилежне, а саме що внесок здійснювався за особисті кошти», – говорить адвокат.

Майно підприємства

Як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові у справі N 6-79цс13 від 02.10.2013 року у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або праві вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

У справі №661/1663/17 один з подружжя після розлучення вимагав стягнути з іншого частину доходу, який той одержував як приватний підприємець, здаючи в оренду майно підприємства. Суд визнав, що таке майно належить до їх спільної сумісної власності, де частки кожного визнаються рівними, як про це говорить стаття 71 Сімейного кодексу України. Однак в даному випадку суду не був наданий розрахунок чистого прибутку, адже орендодавець здійснював і видатки, зокрема, комунальні платежі. Тож суд відмовив у стягненні частини доходу в розмірі, який був вказаний.

Отже, бізнес, навіть якщо він зареєстрований на одного з подружжя, може бути визнаний спільною власністю. Щоправда, подаючи позов до суду про визнання своєї частки, треба якісно підготувати аргументи та доказову базу, і в цьому вам знадобиться допомога досвідченого фахівця з питань поділу майна.

Читайте також: Як поділити іпотеку при розлученні