Що робити, якщо вас викликають на допит

Будь-яка особа може бути викликана на допит в якості свідка. Чи маємо ми право не давати свідчення і в яких випадках? Як викликають свідка? Які права мають забезпечуватися під час допиту? Відповіді на ці та інші питання читайте у статті.

Згідно законодавства України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

При цьому ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України містить обмеження щодо осіб, які не можуть бути допитані як свідки. Зокрема, адвокати не можуть видавати відомості, які становлять адвокатську таємницю, нотаріуси – відомості, що становлять нотаріальну таємницю, а медичні працівники – відомості, які становлять лікарську таємницю. Священнослужителів не можна допитувати про відомості, одержані ними на сповіді віруючих, а журналістів – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру.

Читайте також: Що робити, якщо вас викликають у поліцію

Виклик на допит

Свідків викликають на допит шляхом вручення повістки (ст. 135 ч. 1 КПК), яка має бути передана безпосередньо, надіслана поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком не пізніше, ніж за три дні (ст. 135 ч.9) до призначеної дати прибуття в поліцію. 

Ст. 139 КПК встановлено штрафи для свідка за неприбуття на допит. Так, якщо особа без поважної причини не з’явилася на виклик слідчого або прокурора, на неї може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час поважними причинами неприбуття особи на виклик вважаються затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Проти кого можна не свідчити

Згідно із ст. 67 КПК  за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду та за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду свідок несе кримінальну відповідальність. Однак ч. 3 ст. 66 КПК наділяє свідка правом відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення. Захист особи від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів забезпечується і ст. 63 Конституції України.

Право не свідчити проти себе, близьких родичів та членів сім’ї гарантує свідку і ст. 18 КПК. Зокрема, правоохоронцям забороняється примушувати свідка давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення. Більш того, якщо під час допиту свідок зрозуміє, що його показання можуть стати підставою для подальшої підозри чи обвинувачення його чи близьких родичів, членів сім’ї у вчиненні кримінального правопорушення, він має право відмовитися відповідати на запитання.

Права та відповідальність свідка

Слід пам’ятати також і про обов’язок свідка не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали відомі йому стосовно кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний кодекс наділяє особу, викликану на допит, невід’ємними правами. Зокрема, допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день.

Артем Бондаренко, адвокат АБ “Ципін і парнери”

«Перед початком допиту слідчий, прокурор має чітко пояснити свідку у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується, – говорить адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – А безпосередньо під час слідчої дії свідок може користуватися своїми нотатками і документами. Наприкінці допиту свідок перед підписанням протоколу має ознайомитися з його змістом, а у випадку виявлення неточностей чи викривлення показань – наполягати на внесенні до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження. За бажання, допитувана особа може викласти свої показання власноручно. Не варто нехтувати правом на відшкодування витрат, пов’язаних із викликом для давання показань, якщо наприклад особа вимушена прибути до слідчого в інше місто або в свій робочий час».

Але найголовніше – право на отримання правової допомоги, якою варто скористатися. І тоді вчасна та професійна юридична підтримка дозволить вам завжди бути впевненим у дотриманні щодо вас букви закону.

Читайте також: Що робити, якщо вас затримали

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *