Як стягнути моральну шкоду за дії поліції в адмінсправах

#поліція

Стосовно вас винесено постанову про притягнення до адмінвідповідальності, а ви не вважаєте себе винним? Сміливо оскаржуйте їх у суді. Якщо постанову скасують, а справу закриють за відсутності складу правопорушень, ви зможете відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 22 Цивільного кодексу України говорить про те, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

 Згідно із частиною першою, пунктами 2, 4 частини другої, частиною третьою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Адвокат Адвокатського бюро “Ципін і партнери” Катерина Коваленко

«Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Розмір відшкодування моральної шкоди одразу оцінюється самим позивачем та визначається у позовній заяві. Остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди завжди залишається на розсуд суду, який встановлює його в межах позовних вимог, виходячи із принципу розумності та справедливості, з урахування тривалості незаконних дій чи бездіяльності та їх наслідків».

Адвокат також зауважила, що виходячи із судової практики, право на відшкодування моральної шкоди за результатами адміністративної справи мають тільки ті особи, яких вже було притягнено до адміністративної відповідальності постановою поліцейського, і ця постанова була скасована в судовому порядку. «Якщо поліцейський лише склав протокол про адміністративне правопорушення і направив його до суду для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а суд встановив у діях особи відсутність складу адміністративного правопорушення і закрив справу, то в даному випадку особа не має права на стягнення моральної шкоди, оскільки особа не була незаконно притягнена до адміністративної відповідальності, а отже і не виникає права на відшкодування шкоди завданої неправомірними рішенням», – говорить вона.

Читайте також: Як оскаржити штраф за порушення правил дорожнього руху

Закон про порядок відшкодування шкоди, завданої поліцейським

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Указане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України 25 травня 2016 року у справі №6-440цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно ч.3 статті 19 Закону України «Про національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Крім цього, згідно із статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові у зв’язку із закриття справи про адміністративне правопорушення.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яке в подальшому скасовано в судовому порядку, а справу закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження. Також про незаконність дій посадових осіб може свідчити заходи дисциплінарного впливу, передбачені Дисциплінарним статутом, які вжиті до інспектора поліції за результатами проведення службового розслідування.

«Чинне законодавство та судова практика говорять про те, що відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями службових, посадових осіб, можливе лише тоді, коли між шкодою та неправомірними діями чи рішенням є прямий зв’язок, – відзначає Катерина Коваленко. – Обов’язок доказування, в даному випадку покладається на позивача. Саме позивач повинен довести неправомірні дії чи неправомірні рішення посадових осіб по відношенню до особи і те, що внаслідок цього особі було завдано шкоди. Неправомірні дії чи рішення службової, посадової особи повинні бути підтвердженні письмово. Цими доказами є рішення суду, яким скасовано постанову про адміністративне правопорушення, та закриття справи; рішення суду чи інших компетентних органів, якими підтверджено незаконність дій або бездіяльність посадової, службової особи, зокрема це може бути висновок комісії, винесений за результатами проведення службового розслідування та вжиття заходів дисциплінарного впливу, рішення суду про визнання дій чи бездіяльності неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.   

 Як здійснюється відшкодування шкоди?

Верховний суд у своїй практиці, зокрема, у справах №521/10640/15-ц і №520/3307/16-ц, виходить з того, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна, шляхом списання казначейством України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, стаття 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено, або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

За змістом пунктів 1, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. №845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. №45, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Аналогічна позиція зазначена і в ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» – виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, на яку посилаються позивачі в позові.

«Для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, рішеннями працівниками поліції, чи інших посадових/службових осіб, необхідно звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди, завданої незаконними рішеннями службової особи органу державної влади, – говорить Катерина Коваленко. – Цей позов буде розглядатися в порядку цивільного судочинства. Строки позовної давності відповідно до ст. 268 ЦК України не застосовуються. Варто пам’ятати, що відповідачами в такій справі виступають не працівники поліції, а орган, в якому працює поліцейський, та держава. Після того, як рішення суду набере законної сили, позивач звертається до Державного казначейства України із заявою про списання державних коштів на його користь для відшкодування. Якщо Державне казначейство не виконує рішення, то в даному випадку позивач отримує виконавчий лист та через виконавчу службу стягує ці кошти».    

Читайте також: Опір поліцейському чи захист від надмірного насильства правоохоронців?

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *