Чи можна звільнити працівника, який довго хворіє?

#звільнення

Стаття 43 Конституції України стверджує – кожен має право на працю, а усім громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Однак чи має право роботодавець звільнити працівника, який тривалий час перебуває на лікарняному?

Згідно із пунктом 5 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. При цьому за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Тобто, якщо роботодавець захоче звільнити працівника, який тривалий час перебуває на лікарняному, йому слід враховувати положення пункту 5 статті 40 КЗпП України, зокрема, час, протягом якого працівник не з’являвся на роботу (він має перевищувати 4 місяці). Цікаво, що відповідно до тексту нез’явлення працівника на роботу протягом більш як 4 місяців підряд має відбуватися внаслідок тимчасової непрацездатності. Відсутність факту безперервної непрацездатності працівника протягом зазначеного часу цілком може бути перешкодою для застосування пункту 5 статті 40 роботодавцем як підстави звільнення. Слід також враховувати, що в переважній більшості випадків суди в Україні надають перевагу стороні працівника, як більш вразливій стороні трудових правовідносин. А отже роботодавцю слід ретельно підготуватися перед тим, як видавати наказ про звільнення.

Читайте також: Як звільнити працівника у зв’язку зі скороченням штату

При яких хворобах норма у 4 місяці не діє?

У пункті 5 статті 40 КЗпП йдеться, що крім вагітності і пологів, строк збереження робочого місця довший, ніж 4 місяці може встановлюватися і для інших хвороб. Наразі законодавством не визначений виключний перелік таких хвороб. Але окремі закони можуть містити норми щодо конкретних захворювань. Приміром, згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи.

Тобто звільняючи працівника за пунктом 5 статті 40 КЗпП, роботодавцю слід отримати точну інформацію про хворобу такого працівника та з’ясувати, чи не міститься щодо неї конкретних приписів законодавства.

Що необхідно знати, звільняючи працівника через хворобу?

Роботодавець не має права звільняти працівників, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. Перелік професійних захворювань затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1662 від 08.11.2000 року. Перед звільненням необхідно переконатися, що хвороби працівника немає у цьому переліку, щоб у подальшому убезпечити себе від можливих судових позовів щодо незаконного звільнення.

Але як дізнатися діагноз працівника, якщо лікарняного листка від нього не надходило?

«Потрібно письмово повідомити його про необхідність обґрунтувати свою відсутність, адже його можуть звільнити за прогул, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Кирило Юрченко. – Працівник може надіслати поштою чи передати через когось оригінал лікарняного листа або надіслати його електрону копію. Навіть якщо працівникові було оформлено кілька листків непрацездатності з продовженням попереднього, потрібно переконатися, що саме останній лікарняний у день звільнення не закритий». 

При звільненні працівника, який довгий час перебуває на лікарняному, бажано мати докази того, що таке звільнення – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби).

Який порядок розрахунку з працівником у разі звільнення?

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На вимогу працівника власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

У разі трудового спору працівник може звернутися з заявою до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Читайте також: Посадові інструкції – чи обов’язкові вони на підприємстві?

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *