Кооперативні банки: навіщо Україні прогрес

Останнім часом серед загалу лунає тема створення кооперативних банків в Україні. В умовах глобалізації, що має багато негативних наслідків, розвиток кооперативної системи дійсно сприяє подоланню багатьох соціально-економічних проблем у світі. Міжнародний кооперативний рух фактично стає альтернативною формою розвитку економічних відносин ХХІ ст., що здатна забезпечити соціально-орієнтоване стійке економічне зростання як розвинутих країн, так країн із перехідною економікою

Спонукання до братерства

Чим є кооперативні банки? В чому їхні переваги? Чи можна насправді створити бодай один такий банк?

За словами президента громадської організації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, спонукає до здійснення цієї мети те, що підприємці вже втомилися мати справу з так званими олігархічними банками.

Практично всі бізнесмени мають депозитні рахунки в тому чи іншому великому та середньому банку. Коли його (банк — Ред.) ліквідовують, як це часто стало відбуватися останнім часом в Україні, то підприємці «стоять» у так званій черзі на повернення своїх коштів шостими або сьомими (поки гроші роздадуть всім першим категоріям черг, включаючи фізичні особи). А це значить, що бізнесмени ніколи не отримають своїх коштів. Тому виникає питання: а навіщо обслуговуватися в таких олігархічних банках? Можливо, варто створити кооперативні фінустанови, які працюватимуть чесно зі своїми клієнтами і надаватимуть позики під невисокі відсотки, та й депозитні гроші бізнесменів нікуди із таких банків не подінуться, — вважає він

Саме слово «кооперативні» каже за себе. Ці банки є об’єднаннями підприємців, нерідко за галузевим статусом. Як вони створюються?

Так, наприклад, виявилася певна кількість підприємців, які за тим же галузевим принципом хочуть мати свій банк. Потім аналізується, скільки грошей може внести кожний його учасник або пайовик. Якщо таких набереться, скажімо, 1-2 тисячі, то цілком можливо, що кожен із бізнесменів вкладе по 150-200 тисяч гривень на розвиток такого банку, — продовжує пан Стрельников

Кредитування пайовиків, на його думку, має відбуватися за принципом векселя. Цей інструмент є суто внутрішнім у межах окремого банку та безпечним як для самої фінансової установи, так і для пайовиків. Адже, за задумом, тут ніхто нікого не намагатиметься «кинути», а існує лише принцип взаємодопомоги.

Ця структура, до речі, є дуже схожою до знаменитих західних кас взаємодопомоги, що зародилися ще наприкінці 19-го сторіччя та діють вже як кооперативні банки в різних країнах Заходу й дотепер. Взагалі, слід нагадати читачам, що великий Райфайззен, коли розпочинав створювати перші структури, подібні до сьогоднішніх кооперативних спілок, хотів саме, аби працювали каси взаємодопомоги, а не банки в теперішньому їхньому розумінні. За первинною метою, люди та бізнес у таких касах практично безвідсотково могли отримувати кредити на різні потреби. Таким чином, у 19-му сторіччі взагалі не йшлося про роботу банків, які наразі є лише спекулятивними інституціями в усіх розуміннях цього слова.

Досвід багатьох країн світу, серед яких Німеччина, Австрія, Франція, Нідерланди, Польща, Італія, вже показав ефективність діяльності кооперативних банків. У Німеччині, наприклад, кооперативний кредитний сектор представлений місцевими та регіональними кооперативними банками, а також центральним кооперативним банком.

Австрійська банківська група Райффайзен, що є найбільшою кооперативною банківською групою Австрії, також складається з трьох рівнів: місцевих Райффайзенбанків із великою кількістю філій, регіональних Райффайзен Ландесбанків та Центрального кооперативного банку. Французька кооперативна банківська група Креді Агріколь, що за розміром капіталу є найбільшим банком у банківській системі Франції й одним із найбільших банків у Європі, також має трирівневу структуру: місцеві кооперативні банки, регіональні банки та центральний кооперативний банк – Національна Каса Креді Агріколь. Як бачимо, зарубіжні системи кооперативних банків мають класичну трирівневу структуру: місцеві кооперативні банки – регіональні кооперативні банки – центральний кооперативний банк.

В Україні можливість створення кооперативних банків передбачена законодавством:  Господарським Кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про кредитні спілки», а також Концепцією розвитку системи кредитної кооперації. Останній документ було ухвалено ще в липні 2006 року.

КС не хочуть і не можуть реформуватися в кооперативні банки

Що ж до України, то Концепцією розвитку системи кредитної кооперації визначено, що структура системи кредитної кооперації повинна бути дво-, трирівневою. Перший рівень — кредитні  спілки (КС — Ред.),  що безпосередньо надають фінансові послуги споживачам, своїм членам.

Другий рівень — кооперативні банки та об’єднані кредитні спілки. Згідно засад Концепції кредитні спілки повинні мати можливість засновувати регіональні та міжрегіональні кооперативні банки. Установи другого рівня системи кредитної кооперації можуть утворювати третій рівень — центральні кооперативні банки та/або об’єднані кредитні спілки. Таким чином, Концепцією передбачено реформування кооперативної системи в Україні шляхом утворення першого рівня, представленого кредитними спілками, другого рівня – кооперативними банками (тут постає питання: мова йде про місцеві кооперативні банки чи регіональні?) та третій рівень — центральні  кооперативні банки та/або об’єднані кредитні спілки, які створюються установами другого рівня системи.

Втім, слід додати, що керівники кредитних спілок стають на тому, що їх ніяк не можна перетворити з часом на кооперативні банки.  Так, більшість КС створено в сільських районах і вони мають активи до 7 мільйонів гривень.

Однак, можливо, наразі про це й не йдеться — сьогодні більшість експертів заявляють про створення кооперативних банків з «нуля».

Попри те, що, як видно, свого часу було напрацьовано непогану нормативно-правову базу, на сьогодні в Україні жодного такого банку не створено, що дає основу в напрямку до пошуку перспектив, вивченні переваг і недоліків та аналізу зарубіжного досвіду діяльності кооперативних банків, а також законодавства, що їх регулює, з метою впровадження найефективніших практик у модель кооперативної системи України.

Хто заважає прогресу?

Проте, за словами голови комітету з інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Українського кредитно-банківського союзу Олександра Новікова, на початку так званих «нульових» (2000-ні роки — Ред.) в Україні діяло кілька таких фінансових установ:

Втім, всі вони були з часом закриті і так не відновилися у будь-якому вигляді і дотепер. У цілому, створення кооперативних банків — хороша ідея. І нам це доводить досвід життєдіяльності такого велетня із Австрії – Райффайзен банк. Більше того, користуватися послугами таких банків можуть і фізичні особи. Однак, як на мене, то Україна наразі вже не готова до створення таких структур. Ми проґавили час, — говорить він.

Такої думки й чимало інших економістів та правників. Основа їхньої аргументації — олігархам це просто невигідно. І вони будуть через усілякі інституції, зокрема й той самий Національний банк України, лобіювати, аби цю ідею було поховано назавжди. Регулятор, своєю чергою, каже про те, що такі банки не зможуть виконати вимоги щодо капіталізації — 500 мільйонів гривень.

Утім, із цим не згоден той же пан Стрельников. Він зазначає, що ця сума для пайовиків таких майбутніх банків, може бути і не такою вже великою та недосяжною, якщо її порівну розподілити на 1-2 тисячі пайовиків.

Та й, приміром, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець не бачить у цьому жодних проблем:

Згідно із законодавством, кооперативні банки мають ліцензії з правом здійснення банківських операцій, хоча на рівні з комерційними банками, по суті, вони існують для більш вузького кола споживачів, а не для отримання прибутків. Саме системі, яка в нас нині існує, на цьому ринку необхідна альтернатива, і дуже дивно, що такий зручний інструмент для розвитку бізнесу не використовують наші підприємці. І про капіталізацію, якщо говорити, то я не розумію, чому це питання так сильно непокоїть Національний банк. Адже саме кооперативні банки можуть набагато швидше й легше знайти кошти, ніж олігархічні банки. Будь-які підприємці не гірше за банкірів розуміються на тому, що таке капіталізація і як нарощувати статусний капітал, — додає вона

Отже, проблем особливих у цьому питанні немає. Експерти та економісти зазначають серед переваг кооперативних банків такі: вони не потребують ніякої фінансової допомоги, саме в періоди жорстких криз ці фінустанови працюють нормально і стабільно (без перешкод надають кредити всі пайовикам), центробанки та фонди гарантування вкладів фізичних осіб значно менше впливають на роботу таких інституцій.

Дійсно, ідея створення та функціонування таких установ є непоганою, проте як цього добитися на практиці — ще залишається доволі відкритим питанням. Приміром, чи набереться 1-2 тисячі пайовиків за тим же галузевим принципом і чи захоче кожен із них вкладати по 150 тисяч гривень у розвиток такого банку?! А, можливо, і в цьому ніяких проблем немає. Слід лише розпочати роботу, аби побачити перші результати.

Ігор ГОНТА

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *