Іпотечний кредит: банкірам розв`язують руки

Українські банки чимраз частіше вигадують нові й нові «велосипеди» для того, аби в обхід так званого мораторію на відчуження іпотечного житла відбирати його в громадян іншими способами. Кілька тижнів тому банкірам вирішив підсобити не абихто, а сам Верховний Суд України, що постановив при розгляді справи шокуючу нісенітницю: представникам фінустанови достатньо лише звернутися до реєстратора, зареєструвати своє право власності або взагалі продати майно, якщо це передбачено в договорі іпотеки

Конституція — це “для слабаків”

Таке рішення ВСУ (тобто його трактування) не на жарт перелякало юридичну спільноту Україну, особливо тих правників, які продовжують боротися разом із валютними іпотекоотримувачами проти свавілля банків. Що ж тепер чекає на українців, які свого часу брали валютні іпотечні кредити на купівлю нерухомості і не змогли вчасно розрахуватися з банками? Скільки триватиме ганебна практика з відбирання заставного майна?

Слід спершу зазначити, що ця правова позиція суду як мінімум обмежує право на захист. Таке судове рішення неабияк суперечить чинному законодавству — Конституції України та 16 ст. Цивільного кодексу. Саме останній документ ретельно виписує те, що способи захисту порушеного права є необмеженими і судова система повинна захищати їх.

Тобто наша Феміда має пильно захищати священне право будь-якого громадянина на його житло. Зокрема, саме в цьому питанні немає меж для засобів захисту від незаконних посягань. Більше того, якщо уважно почитати статті Цивільного кодексу, можна збагнути, що суд має відстоювати права громадян, надаючи їм широкі можливості у відсудженні матеріальної та моральної шкоди, що були будь-ким заподіяні.

Проте, здається, для ВСУ й Цивільний кодекс, і Конституція — то таке, як кажуть, “для слабаків”. Верховний Суд України й цього разу не знехтував трактуванням суто під банки, винісши навдивовижу обурливе рішення. А те, чому люди не мають змогу сплатити за кредитами, в чому полягає причина цього (до речі, абсолютно об`єктивна: різке падіння курсу нацвалюти по відношенню до долара та євро), нікого не хвилює.

Читайте також: 3 судові лазівки, які зачепили банкірів за живе

Юридичний нонсенс

Як вважає директор громадсько-політичного медіа-центру «Ваша надія» Федор Олексюк, не можна жодним чином узагалі відчужувати іпотечне житло, хоча б уже через те, що в Україні діє мораторій:

Це просто юридичний нонсенс. Але враховуючи свавілля банків та Верховного Суду України, яким їм став підігрувати, таке відбирання іпотечних квартир та будинків уже є даністю. Звісно, що це не на користь звичайним клієнтам банків. Та й останні не дуже мають бажання боротися далі, щоб оскаржити такі дії. Тобто тепер можна ще швидше заволодіти майном валютних іпотечних позичальників

І, дійсно, хіба не було раніше прикрих випадків такого знущання над іпотечними кредитоотримувачами?! Практично все іпотечне житло,що було в заставах, банки передали так званим факторинговим або колекторським компаніям. Ці фірми почали справно займатися «вибиванням» боргів у валютних іпотекоотримувачів. І слід особливо зазначити, що роблять вони це вперто й доволі успішно. Автор статті знає особисто декілька жахливих прикладів цього. Так, у першому з них, колектори прийшли до оселі іпотекоотримувача, який, до речі, вже розпочав сумлінно сплачувати свої борги за договором іпотеки, й о третій ночі намагалися його з родиною просто виштовхнути з оселі! Дуже добре, що господар родини мав постійний зв’язок зі своїм адвокатом (який працював на нього та на сотні інших таких іпотекоотримувачів безкоштовно). Той приїхав і такий конфлікт вдалося владнати. А якби в бідолахи такого адвоката не було б?! Питання риторичне.

Другий приклад: за іпотечні борги в розмірі 206 тисяч гривень, людину викинули на вулицю «іпотечні тітушки», яким колекторська компанія заплатила 5 тисяч доларів. Погодьтеся, що куш того вартував.

Щось не скажу, а щось змовчу

Треба сказати, що хитрі банки, укладаючи з клієнтами договори про надання іпотеки, чимало що замовчували й замовчують, не доказують та не роз’яснюють.

На мою думку, на момент, коли укладалися такі іпотечні договори, позичальники не завжди розуміли, що таке «оговорка про договір про задоволення вимог іпотекоотримувача», і що така оговорка дозволяє банку забрати право власності на іпотечну квартиру, просто зареєструвавши її на себе, навіть без суду. При цьому відслідкувати законність дій банку та вчасно оскаржити їх, до того як банк продасть вашу квартиру, — досить складно. Тобто єдиним способом самозахисту було б постійно перевіряти відомості в Реєстрі прав на нерухоме майно: чи маєте ви ще оте право власності, — коментує ситуацію юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець

Чи стане практика відбирання майна саме в такий спосіб — звернення банку чи колектору до державного реєстратора із проханням перереєструвати іпотечне житло на них — масовішою? Експерти вважають, мабуть, що так. Проте, як ми бачимо, в банків та їхніх впливових “помічників” — колекторів — і так чимало в чому розв’язані руки.

Читайте також: ПОРАДИ ЮРИСТА: як визначити шахраїв під час купівлі-продажу нерухомості?

Протиотрута є і вона несподівана

Тут треба поставити інше питання: чи будуть валютні іпотекоотримувачі відтепер активніше боротися за свої права, і, коли в них відберуть квартиру чи будинок, саме таким чином відстоювати їх у судах?

В українських судах, де право на власність не є настільки захищеним, як, приміром, у США, я не впевнена, що громадяни відстоюватимуть масово свої права. Адже в багатьох випадках валютним іпотекотримувачам слід дійти аж до ВСУ — а це дуже протористий і складний шлях, який багатьом просто не під силу, — зазначає Олена Садовець

Хоча, в принципі, таке можна зробити і довести справу до кінця і, врешті-решт, її виграти. Проте, дійсно, це надто складно і, чого гріха таїти, надто дорого.

Деякі юристи вважають, що треба покірно дотримуватися такої настанови: не сплачуєш за іпотечним кредитом — розпрощаєшся із заставним майном, тому —плати. Але є й інші методи боротьби. На кшталт, так звана банківська протиотрута, яка ширше трактує питання валютної іпотеки і підхід до неї, як такої.

Тому, приміром, той же Федір Олексюк пропонує інший, більш безболісний метод:

Найкраще довести, що ви взагалі не брали іпотеку у валюті, і таку справу можна досить просто виграти. Це треба робити за допомогою так званої судово-економічної експертизи. У 99% випадків вона доводить це, — зазначає він

Так, за словами експерта, жоден банк ніколи не проводив своєю бухгалтерією валюту як надання кредиту тій чи іншій особі. Тобто це фактично була імітація такої проводки. Ось і все. І дійсно, якщо ті фізичні особи, які укладали договори з банками на взяття іпотечних кредитів, пригадають, то ніяких документів на отримання позик у доларах чи євро вони не мали на руках. Чи, приміром, це не проводилося на рахунки тощо.

На думку деяких фахівців, справді, ймовірність виграти такі справи буде достатньо високою в майбутньому. Але, як вважають юристи та інші фахівці, треба боротися з банками та колекторськими компаніями за будь-яких умов.

Адже, приміром, ми знаємо протилежний випадок, коли державний орган влади фактично став на сторону іпотечних кредитоотримувачів. Так, на початку цього року Міністерство юстиції України заборонило нотаріусам переоформлювати іпотечну нерухомість, яка є закладеною в банках та факторингових компаніях на третіх осіб. У документі ясно й однозначно наголошувалося, що жодна юридична або фізична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не має права бути іпотекоотримувачем за договором іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язання за кредитною угодою.

Можливо, цей лист так і залишився б поза увагою пересічних людей (враховуючи вкрай низький рівень юридичної обізнаності більшості громадян), якби його не почали розтлумачувати правники на користь тих же звичайних фізичних осіб. А останні вже мали у своїх руках потужний «козир» боротьби з відбирання своїх заставних осель за допомогою так званих «чорних» нотаріусів. І слід сказати, що останнім навіть лячно стало від такого повороту подій.

Отже, і з проблемою незаконного переоформлення прав власності за допомогою її реєстрації на іншу особу також можна боротися. Не треба, однак, втрачати надії і використовувати всі законні методи задля перемоги. Оскільки невпинною боротьбою на користь кожного з нас ми можемо боротися на користь прозорого закону і чесного суду.

Ігор ГОНТА