Як нові податки знищують ФОПи в Україні? Що буде з бізнесом і народом

Схоже, рівень офіційного (та й неофіційного) безробіття в Україні зростає. До того ж із новим 2017 роком нас спіткала хвиля масового закриття фірм фізичних осіб-підприємців, або, як їх називають скорочено, — ФОПів. Кому заважають ФОПи і як нова система оподаткування вплине на працевлаштування українців цього року? Що буде з малим і середнім українським бізнесом?

Новий закон про ФОПи шокував громадян

Напередодні новорічно-різдвяних свят українських підприємців, а саме ФОПів, які працюють на єдиному податку, спіткала шокуюча звістка. 27 грудня Президент України Петро Порошенко підписав Закон, згідно з яким вже з 1 січня 2017 року цим категоріям бізнесменів треба буде щомісячно сплачувати єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування (ЄСВ) навіть тоді, коли вони не матимуть прибутку.

За декілька днів до Нового року лише на Київщині закрилося півтори тисячі ФОПів, у Харкові — 1368, у Дніпрі — майже тисяча. За словами експертів, найближчим часом ситуація не стане ліпшою.

Чимало бізнесменів чимдуж поспішали протягом кількох днів (з 27 по 31 грудня) ліквідувати свої ФОПи, аби наступного року уникнути сплати податків.

До речі, десятки поправок та змін у законодавство вносилися протягом всього 2016-го року. Проте нічого позитивного для дрібних підприємців, які працюють на єдиному податку, вони не мали.

За старою системою ФОПи сплачували 5%-ий податок та єдиний соціальний внесок з прибутку. Та, якщо прибутку не було, сплачувати ЄСВ не було необхідності.

Що спонукало можновладців до змін? На це владу «підштовхнуло» збільшення вдвічі (до 3200 гривень) розміру мінімальної заробітної плати в Україні, що також стартувало 1 січня 2017 року.

За новими нормами, з 1 січня цього року другій і третій групам фізичних осіб-підприємців доведеться сплачувати ЄСВ у понад 704 гривні на місяць. Правда, влада зробила виняток для підприємців так званої першої групи, які працюють на єдиному податку, — для них сплата ЄСВ дорівнює 352 гривням.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

Звісно, що для бізнесменів-ФОПівців, особливо для тих, хто заробляє собі хліб кров’ю й потом і ще надає роботу своїм найманим працівникам, такий новорічно-різдвяний «подарунок» від нашої Верховної Ради та Президента став неабияким фінансовим тягарем. Тому частина з них вирішила закрити свій бізнес і робитиме це, мабуть, і надалі.

Особливо вкрай відчутними стали зміни для українських підприємців-ФОПівців, які з тих чи інших підстав тимчасово не ведуть (або не вели) свою бізнесову діяльність. Тому їм аж надто невигідно сплачувати ЄСВ, не маючи практично жодного прибутку. Звісно, що в цьому випадку їм краще закрити таку фірму, ніж платити за «повітря».

Очевидно й інше: роботодавці (а на один ФОП працювали і працюють наразі від 3 до 10 й більше найманих працівників) швидко «прощаються» зі своїми працівниками, які також швидко поповнюють табір українських безробітних.

Хотіли краще, а вийшло…

Слід сказати, що наша влада, як це часто-густо ведеться, роз’яснювала та обмірковувала свої дії щодо ФОПівців якось дивно.

Так, в уряді вважають, що на такі кроки вони пішли задля того, аби посприяти виведенню з «тіні» доходів, зокрема й «спрощенців», тобто ФОПівців. Окрім того, урядовці були серйозно переконані в тому, що такі дії мають покращити соціальні гарантії для тих, хто працює в малому та середньому бізнесі.

Проте цього не сталося, а стало лише гірше. Як бачимо, за 3-4 передноворічних дні, навпаки, чимало людей вирішили не чекати будь-яких соціальних «гарантій», а просто тихо піти.

І «мале», й «велике» керівництво Державної фіскальної служби (ДФС) завжди вважало, що діяльність ФОПівців можна трактувати як своєрідний «внутрішній офшор», тобто як один із засобів мінімізації податків.

Фіскали мають рацію щодо того, що є компанії, і досить великі, які за формою господарської діяльності є ФОПами, проте сплачують вони дуже низькі суми податків. На кшталт, той самий ресторанний чи готельний бізнес. Звісно, його вже давно треба законодавчо перевести на звичайний режим оподаткування. І найсмішніше те, що фіскали знають про таких «ухильників».

Однак держава своїми діями, озброївшись нововведеннями у законодавстві щодо ФОПів, чомусь завжди гатить по одному й тому самому — по чесних і збіднілих представниках  малого й середнього бізнесу, які дають роботу людям, виробляють потрібні для країни товари й надають потрібні послуги.

Що ж буде з ФОПами, які будуть змушені закритися?

І що буде з громадянами, які працювали на ФОПи, що вже закрилися? Чи подбає про них держава?

У Постанові від 7 жовтня 2014 року Верховний Суд України, проаналізувавши законодавство, надав роз’яснення, що особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, не може бути безробітною.

Це є досить “зручною” ситуацією, коли державі немає необхідності дбати про громадян, які формально є підприємцями, хоча підприємницької діяльності, можливо, не здійснюють і доходів від неї не отримують. Відтепер усі, хто знімаються з обліку і не працевлаштовуються, мають бути визнані безробітними. Зокрема й ті, чия праця могла бути сезонною, — зазначає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець.   

За  словами експерта, перепон у цьому питанні немає— таку постановку на облік безробітного передбачено у Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу:

Згідно з цим документом, такі особи подають до центру зайнятості витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про припинення ФОП, — резюмує юрист

Інша річ: які вакансії чекатимуть на безробітних по «ФОПних» справах у наших центрах зайнятості?

Треба особливо зазначити, що чимало ФОПівців в Україні працювали (та й поки що працюють) у сфері лісового господарства, закладах відпочинку інших малих та мікропідприємствах сфери обслуговування.

Чималій кількості з таких ФОПів є притаманним сезонний графік роботи — приміром, діяльність улітку, а відпочинок узимку. Таких бізнесменів-спрощенців дуже багато в західних областях та на півдні країни, де вони обслуговують курортників і відпочивальників.

Хто залишає ринок і що буде далі?

Отже, що чекатиме на них у сенсі нової роботи вже як найманих працівників?

За інформацією Державної служби статистики, на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства у січні-жовтні 2016-го року спостерігався найменший попит — 1,1% від зареєстрованих вакантних місць.

Навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) загалом у країні збільшилося з 55 осіб на кінець жовтня 2016 року до 63 осіб на кінець листопада 2016-го.

Таким чином, за словами президента громадської організації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, безробіття серед числа ФОПівців та найманих працівників зростає:

Зазначу, що закривають наразі і закриватимуть надалі свої фірми чесно працюючі ФОПівці, які не мають бажання вести «чорну» бухгалтерію. Саме вони та їхні працівники, передусім, підуть на біржу праці. Така тенденція, на превеликий жаль, буде притаманною і для всього малого та середнього бізнесу. Дивним в цьому сенсі є нещодавня заява Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана — реформа регіональних та центральних центрів зайнятості населення. Адже у нас завжди трапляється так, що щось закривається, або «сильно реформується» і це йде не на користь звичайним людям, а навпаки — породжує ще більше проблем

Хоча цій думці можна протиставити й протилежні тези, більшість експертів сходяться на тому, що нічого доброго вище згадуваний закон Україні та її громадянам не приніс.

 

Економічну основу будь-якої «нормальної» країни складають саме підприємства малого та середнього бізнесу. Проте ця мудра практика аж ніяк не приживається в Україні. Влада жорстко та наполегливо «топить» усі гарні починання людей, які не лише власноруч побудували свій бізнес і надали робочі місця сотням тисяч українців, а й завжди були основними «донорами» державного та місцевих бюджетів.

Чекаємо на збільшення безробіття. А може, влада все ж таки отямиться і піде на зустріч бізнесу? Але щодня це питання чимраз більше скидається на риторичне.

Ігор ГОНТА

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *