Тарифи можуть вирости вшестеро: прогнози галузі для підприємців і фізосіб

Енергомонополісти намагаються добити бізнес і пересічних громадян шестикратними підвищеннями своїх тарифів. До чого призведе чергове збільшення цін на енергетику і як це вплине на економіку України?

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, далі — Нацкомісія), про збільшення тарифів на нестандартне підключення об’єктів до електромереж практично в 6 разів, уже наробила чимало галасу. І це не дивно, адже таке підвищення тарифів відлякує підприємців і не на жарт бентежить пересічних громадян.

Цей документ ще не вийшов в офіційній пресі, тому законної сили не має. Підприємці та експерти активно мусують цю тему, сподіваючись на щось вплинути, а Нацкомісія тим часом відмовчується.

Коливання фіксованої плати

Чому тарифи можуть збільшитися? Ще восени минулого року ціни стрибнули досить високо, і ось українців очікує чергове підвищення.

Спершу зазначимо, що підвищення стосується нестандартного підключення від 160 до 5000 кВт — спектр мереж, як бачимо, великий.

Проте, згідно зі спеціальним додатком до Постанови, фіксована плата за підключення до мереж є різною і коливається від 3 до 9 тисяч гривень (за кожен кіловат підключення). Для підприємств і фізичних осіб в різних областях цим документом встановлюється й різна оплата, і чому саме така, — невідомо.

Приміром, найбільше повинні сплачувати охочі приєднатися до електромереж із Вінницької області (там місцеве обленерго встановило 8,2 тисячі гривень за 1 кВт) та Полтавщини — 9,43 тисяч гривень за 1 кВт. А в решти областей таке підключення в середньому не перевищує 6 тисяч гривень за 1 кВт.

І це при тому, що ціни подано без урахування податку на додану вартість (ПДВ). Тож, остаточні суми будуть «космічними».

Дехто з енергетиків «заспокоює» бізнесменів та фізичних осіб, мовляв, до цієї вартості входить розробка електрокомпанією (обл– чи міськенерго) проекту на зовнішнє електропостачання, його узгодження з усіма землевласниками, власниками мереж та інших інженерних комунікацій, отримання дозволів на будівництво. Також начебто компанії з енергопостачання самі займатимуться відведенням землі по мережі енергопостачання.

У заявника не буде права вибору

Як зазначає провідний експерт енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Логацький, приєднання потужностей 160 КВт і вище — це досить суттєва потужність:

Зазвичай на таку потужність розраховані проекти середнього та великого бізнесу, великі об’єкти цивільного будівництва. Таке приєднання вимагає розроблення відповідного проекту. На мою думку, якщо тарифи на приєднання включають всі перераховані вище послуги, то це фактично не залишає заявнику права вибору і дискримінуватиме інші проектні організації та підрядників. Тому ця Постанова має бути в полі зору Антимонопольного Комітету України. Тим більше, що всі оператори електричних мереж і так є природними монополіями на своїх територіях

Боротися з природними монополіями у нас в Україні вкрай важко і часто-густо органи, які покликані це робити, просто роблять «вигляд» такої боротьби.

Крім того, викликає сумнів та насторожує значна амплітуда коливань значень фіксованих ставок на приєднання — 300% для України.

Можна звернутися з позовом до суду

Чи має право Нацкомісія однобічно встановлювати «сама від себе» вартість послуг за приєднання до електромереж?

Ігор Кравченко, юрист

Водночас, таке встановлення вартості на ці послуги відбувається у порядку, визначеному Законом України «Про електроенергетику» та Постановою Нацкомісії «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж. Річ у тім, що вартість послуг за приєднання електроустановок до електричних мереж, визначається у відповідності до методики розрахунку, що затверджує Нацкомісія, і цей орган є уповноваженим на встановлення величини питомої вартості нестандартного приєднання, — зазначає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Ігор Кравченко.

Звісно ж, у разі наявності у особи фактичних даних про необґрунтованість таких цін, вона може звернутись з позовом до адміністративного суду, або з заявою до Антимонопольного комітету України для проведення відповідного розслідування.

Перші «ластівки» ще нечинної постанови

Подейкують, що чимало компаній, які розробляють свої проекти і потребують нестандартного підключення до електромереж, заявляють про призупинення діяльності після заяви від Нацкомісії.

Приміром, «Нова Пошта» планувала побудувати сонячну електростанцію на 600 кВт. Дирекція компанії підрахувала, що чинне рішення Нацкомісії збільшить вартість цього проекту на 100 тисяч доларів.

Начебто на півдні країни один із представників бізнесу планував розмістити сонячну станцію потужністю 3 МВт. Утім, підрахувавши додаткові витрати, він жахнувся — вони сягнули понад 1 мільйона доларів.

Підвищуватимуться і собівартість, і вартість квадратних метрів житла

Цікаво дізнатися, що ж станеться на ринку первинної нерухомості, адже для них питання про приєднання до таких мереж є доволі вагомим і що вони прогнозують для себе і для покупців нової нерухомості?

Як зазначає начальник юридичного відділу Конфедерації будівельників України (КБУ) Олександра Маломуж, будівельна галузь ставиться до запропонованих змін різко негативно:

Адже попри те, що з’явилася чітка формула розрахунку вартості нестандартного приєднання, в її розрахунок були закладені такі неприйнятні положення як: надмірний показник питомої вартості нестандартного приєднання до електромереж і вартість заміщення (відтворення) активів електропередавальної організації.

Тобто, на виході ми отримали, нарешті, єдині для всіх правила підключення. Водночас, регулятор затвердив такі коефіцієнти розрахунку до цієї формули, що очікується не задеклароване спрощення процедур, а навпаки погіршення стану галузі

До того ж у КБУ вважають, що, наприклад, компанії-забудовники таки будуть змушені згортати діяльність у випадку, якщо Постанову приймуть.

Що ж до українців, які вклали на певних етапах свої кошти у будівництво квартир? Чи не підвищиться для них вартість житла?

На це питання будівельники відповідають якомога коректніше: якщо особа вклала кошти в будівництво нерухомості, її фінансові зобов’язання викладені у відповідному договорі:

Також у письмовому документі мають бути зафіксовані моменти щодо можливостей перегляду ціни договору й відповідальності за порушення зобов’язань як інвестором, так і замовником будівництва

Водночас, не можна залишити поза увагою той факт, що негативна ситуація в галузі не омине жодного українця: її стан має прямий вплив і на ринок праці, і на споживчі ціни, наповнення бюджетів — а отже, на фінансову стабільність кожного з нас, — ідеться у відповіді КБУ

Якщо таке нестандартне підключення дійсно коштуватиме для компаній-забудовників вшестеро дорожче, ніж наразі, слід очікувати підвищення цін і на квадратний метр нового житла на 15-20%.

Врятує лише демонополізація

Уже сьогодні непоодинокими є висловлюваннями представників бізнесу про те, що вони подаватимуть позови до суду на таку Постанову Нацкомісії, якщо вона запрацює.

Для вирішення проблеми експерти пропонують, приміром, плату за нестандартне приєднання розраховувати індивідуально залежно від: права власності на нові створювані об’єкти енергетичної інфраструктури для такого приєднання; технічних умов та потужності приєднання; розподілу витрат по проекту між іншими підрядними організаціями; категорії споживача та його перспективності як споживача електроенергії для бізнесу самого обленерго у майбутньому.

Нацкомісія має затверджувати лише граничні (максимальні) тарифи на нестандартне приєднання, вище яких плата не може бути піднята.

Будівельники наголошують на тому, що інші неприємні проблеми може усунути лише демонополізація галузі енергетики та контролю за нею. І дійсно, це так і є: ситуація, коли монополісти-приватні компанії збільшують власні капітали за рахунок громадян, є неприпустимою.

Наразі розвиток та модернізація існуючих енергомереж не здійснюється, а у вартість приєднання закладений нині не затратний, а відновлювальний метод. Враховуючи це, без кардинальних змін вартість приєднання до електромереж і не може зменшуватися: їх левова частка функціонує ще з радянських часів, а фізичний стан украй зношений.

Цікаво, чи здобудуть перемогу підприємці, наші капіталовкладники, які попри тяжкий економічний стан в країні не бояться інвестувати у виробництво, надаючи тисячі нових робочих місць та відраховуючи до нашого скудного бюджету чималі податки?

Ігор ГОНТА