Як нова політика США вплине на IT-бізнес в Україні? Про наказ Трампа і наш держбюджет

Українська ІТ-сфера за минулий рік принесла до державного бюджету 2,8 млрд доларів тільки за рахунок експорту. Понад 70% цих грошей походять зі США, адже саме з американським ринком українські айтішники співпрацюють найбільше. Нещодавно американський президент Дональд Трамп підписав наказ “Купуй американське, наймай американців”, що може позбавити IT-фахівців з України основного ринку збуту

#it

Щороку сектор IT приносить Україні чимраз більше грошей. Зростання в середньому складає 9-10% на рік. Таким успіхом українські айтішники завдячують передусім експортній складовій. Якщо минулого року на програмуванні за кордон заробили 2,5 млрд доларів, то цього року вже йдеться про 2,8 млрд доларів. Однак у докризові 2013-2014 роки середньорічне зростання ринку складало й по 25%.

Найбільше українські айтішники заробляють на аутсорсі

Ці показники виводять ІТ-сферу на третє місце в країні за обсягами експорту та формують 3% українського ВВП. А це понад 50 доларів на кожного українця за рік.

Загалом, у нашій країні близько 90 тисяч айтішників. І це найвищий показник залучених у галузі серед європейських країн. Одне робоче місце в ІТ створює 3,5 робочих місць у суміжних галузях. Середня зарплатня в цій сфері — близько 2 тис. доларів.

Більшу частину заробленого за кордоном українські фахівці здобувають за допомогою аутсорсу — передачі компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. В 2015 році аутсорс склав 79% від загального експорту в ІТ. Лише за останній рік Україна піднялася на 17 позицій в рейтингу аутсорсингової привабливості Global Services Location Index. Зараз наша країна входить до 20-ки найбільших експортерів ІТ-послуг в світі.


США, ЄС та Ізраїль — найважливіші замовники

Через те, що в нас немає платоспроможного внутрішнього ринку, українські фахівці найчастіше співпрацюють з американськими, європейським та ізраїльськими компаніями. На США припадає понад 70% таких угод.

Також Штати залишаються найбільшим партнером України по спільній R&D діяльності, що становить близько 45% від загального числа. Щорічно США надають 85 000 віз, що дозволяють компаніям залучати працівників технічних спеціальностей з усього світу і, зокрема, програмістів з України. Посилення візових вимог може мати й негативний ефект на розвиток цього сектору.

Найчастіше українські ІТ-фахівці послуговувалися так званими робочими візами  H-1B, а також стандартними B1/B2 та L1. Майже 90 % віддавали перевагу саме стандартним візам.

Наказ, підписаний Трампом 18 квітня, покликаний реформувати програми робочих віз H-1B та L-1, припинити зловживання даними візових програм з метою «захистити американських робітників та покарати компанії, які виводять робочі місця за межі США і тим самим позбавляють висококваліфікованих американських громадян шансів на працевлаштування у США».

Наші айтішники через наказ Трампа втратять частину ринку, а от Україна може від нього й виграти

Американські компанії відомі тим, що шукають “таланти” по всьому світові, адже іноземні фахівці вартують в рази дешевше, ніж на внутрішньому американському ринку. Це боляче б’є по американському середньому класові: вища конкуренція, нижчі доходи американців у галузі. Саме це змусило Трампа вводити свого роду “протекціоністську” політику.

Оскільки у США високий професійний поріг, туди й досі потрапляли лише найкращі фахівці галузі. Якщо компанія матиме твердий намір залучити до своєї команди саме українського айтішника, вона знайде спосіб цього досягнути. Решта фахівців зможуть зосередитися на не менш прибуткових європейському та ізраїльському ринках.

На думку Дмитра Овчаренка, CEO компанії SBT Systems Ukraine, посилення імміграційної політики в США – це позитивний тренд:

Тепер складніше буде отримати популярну для IT-шників візу H1B. І це простимулює американських замовників не запрошувати людей до себе в Штати, а самим іти до інших країн

Є перевага — замовники з України стануть порятунком для тих IT-компаній, що не втрималися на ринку США. Пропозицій на внутрішньому ринку стане більше, тож і вартість послуг стане доступнішою для нашого споживача. Компанії задовольнятимуть попит і зароблятимуть на менш вартісних, проте частотних проектах.

Але адміністративні складнощі, бюрократична тяганина, податковий тиск, валютний контроль, відсутність політичної волі щодо узаконення електронних платіжних систем, подекуди незаконні перевірки з боку правоохоронних та фіскальних органів робить Україну малопривабливою для інвесторів.

На внутрішньому ринку айтішники менш захищені

Ринок інформаційних технологій в Україні ніколи не викликав значного інтересу в держави. Це призвело до вразливості IT-фахівців:

Не було сильного законодавства, яке б гарантувало якісний захист комп`ютерних програм, алгоритмів та кодів. Та й юристи не надто дивилися в цей бік, — Валентин Рижак, юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права

Іноземці пропонують якісніший та потужніший юридичний захист, а от прогалини в українському законі завжди ускладнювали життя айтішників.

Хоча ситуація потроху зрушує з місця: IT-компанії щораз відповідальніше ставляться до своїх розробок. Вони частіше звертаються до юристів, сприймаючи їх тими, хто вирішує ситуації, а не перешкоджає цьому.

Наше законодавство має все для захисту інтелектуальної праці наших науковців. Беззахисними айтішників робить неправильне практичне застосування та недбале трактування законів

Так, від зміни у політиці Штатів український IT-бізнес втратить частину замовлень. Проте експерти заспокоюють: втрати будуть несуттєві.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *