Скільки потрібно грошей, щоб відкрити бізнес в Україні. Коротко та по суті

#бізнес з нуля

Розповідаємо про те, скільки і на що доведеться витратити, щоб почати свою справу, чому це непросто в Україні і як не заплутатися системі оподаткування

Для старту проекта потрібні два ресурси

Тих, хто наважується почати свій бізнес, небагато. Ще менше тих, хто втримується в реальному секторі економіки. Сказати, що потрібно зробити, аби швидко стати успішним бізнесменом, неможливо хоча б тому, що кожен знаходить власний шлях до успіху.

Але розрахувати свої фінансові можливості треба заздалегідь. Тобто зважити «за» та «проти» перед тим, як поринути у вируюче море бізнесу, де незалежність і ризик завжди поруч.

Перше, що потрібно для старту справи, — раціональна та продумана ідея. А почати комерційний проект краще, коли у вас є відразу два стартових капітали — фінансовий і нефінансовий. Без них ідея залишиться лише ідеєю та мрією.

Про нефінансові ресурсах початківці бізнесмени рідко замислюються, хоча це теж грає важливу, першорядну роль:

Інтелектуальний капітал
власні знання, практичні поради тих, хто володіє інформацією, що є корисною для конкретного виду бізнесу
Юридичний та бухгалтерський аутсорс
спочатку зможе впоратися зі звітністю і не вимагає значних вкладень
Кадри
однодумці, які готові підтримати ідею, фахівці, які вміють створювати продукт або послугу і продавати їх

Наймати людей на зарплату на старті справи витратно. Краще зібрати навколо себе коло ентузіастів, готових працювати цілодобово, щоб компанія закріпилася на ринку. Це значить використовувати свої особисті кошти, як власника, так і якості однодумців. Таке тимчасове рішення послабить грошовий тиск і дасть первинний поштовх у розвитку.

Але крім ідей, команди однодумців та первинних підрахунків, є потреба й у фінансових ресурсах. Скільки потрібно грошей, щоб відкрити бізнес в Україні? Підрахунки показують, що небагато, тож почати свою справу з нуля цілком реально.

Обираємо систему оподаткування для бізнесу

Українська законодавча база лояльно ставиться до підприємців-новачків. Але це тільки формально. Насправді ж спеціальні умови оподаткування для малої комерції не такі вже й прості. Але якщо в них розібратися, можна заощадити чимало грошей. Тим більше, що податки доведеться платити незалежно від того, чи є прибуток від підприємства або воно збиткове.

Розрахунок обов’язкового обсягу податків залежить від того, яку групу обрав для себе власник нової комерційної структури в системі спрощеного оподаткування. «Спрощенцям» легше зі звітністю й головне – дешевше в реалізації. До якої групи платників пристати на старті бізнесу – власники вирішують самотужки.

Існує три групи спрощеної податкової системи:

I група
фізичні особи-підприємці (ФОПи), без найнятих працівників. Вони продають товари з торговельних місць або працюють у сфері побутових послуг для населення. Обсяг доходу не повинен перевищувати 300 тисяч гривень за рік
II група
ФОПи, які надають послуги населенню або іншим ФОПам, юридичних осіб на єдиному податку. Вони виробляють або продають товари, працюють у ресторанному бізнесі. Кількість найманих працівників — не більше 10. А дохід не повинен перевищувати 1,5 млн грн на рік.

До цієї категорії не належать підприємці-посередники, які працюють у сфері обороту нерухомості (купівлі, продажу, оренди) та ювелірного бізнесу

III група
ФОП, які працюють з юрособами, незалежно від того, яку систему оподаткування використовують останні. Можуть наймати необмежену кількість співробітників і мати дохід не більше 5 млн грн

Для підприємців I групи — пільгове оподаткування. Рівень податків залежить від рішення місцевої влади, яка встановлює конкретну податкову ставку. Але при «єдиному», ставка не може перевищувати 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (160 грн).

ФОП на першій групі повинен сплатити єдиний соціальний внесок — 352 грн. Але при цьому розрахунок страхового стажу буде йти з половини місяця трудового стажу. За бажанням ви можете оплачувати мінімальний страховий внесок у повному розмірі 704 грн.

Для другої групи розмір єдиного податку — не більше 20% мінімальної зарплати, або 640 грн. Розмір ЄСВ — 704.

Третя група більш підходить для стартапів, які відразу ж вийдуть на зовнішньоекономічний рівень. Її бажано обрати й тим, хто вирішив зайнятися фрілансом та отримувати кошти від закордонних компаній. Тут доведеться обрати один із двох способів оподаткування:

  • єдиний податок у розмірі 3% від доходу і податок на додану вартість у розмірі 20% від суми здійснених операцій із постачання товарів або послуг
  • ПДВ у складі єдиного податку. Але розмір ЄП складе 5% від доходу

У 2017 році спрощена система оподаткування на місяць буде коштувати таких грошей:

  • на I групі 512 грн
  • на II групі 1344 грн
  • на III групі – залежить від прибутку і ставки – 3 або 5%, плюс 704 грн ЄСВ

З початку 2017 року, наявність або відсутність печатки на документах не несе жодних юридичних наслідків. Тому краще придбати електронного ключа. Він дозволяє замовити й отримати практично всі необхідні реєстраційні документи онлайн.

Якщо у вас вже є уявлення про ведення звітності, спочатку можна відмовитися від бухгалтера у штаті або на аутсорсі. А замінити його системами електронної звітності — «хмарними» сервісами. Наприклад, у taxer.ua або ifin.ua навіть є безкоштовні версії підтримки.

Як накопичити перший капітал

Первинна грошова основа — це особисті заощадження. Зазвичай їх вистачає для оформлення бізнесу і самофінансування на перших порах.

Друге джерело — банківський кредит або позика в інших власників. Третє — інвестиції. Як залучити інвестиції для проекту? Є й ті ресурси, про які не знають бізнесмени-початківці.

Якщо ви ставите велику ставку й ризикуєте спробувати свої сили на ринку товарів і послуг Євросоюзу, для старту підійдуть грантові та позикові інструменти ЄС. Прямі фінансові інструменти COSME поки недоступні для українського бізнесу, але вже зараз можна скористатися іншими програмами підтримки — EU4Business, HORIZON-2020.

Правила гри на комерційному ринку послуг і виробництва товарів у країнах Євросоюзу є на сайті europa.eu. Там є все про тарифи, рівень податкових відрахувань та інші тонкощі ЗЕД та практичні керівництва з ведення бізнесу в країнах ЄС.

Офіс: скільки коштує і чи потрібен він узагалі

Одним із найвагоміших вкладень залишається придбання або оренда офісу. Сума, витрачена на оренду, інколи непосильна для компанії-початківця або становить більшу частину її бюджету.

Ціна квадратного метра орендної площі в столиці становить від 100 грн до кількох тисяч. Тому, якщо стартап має значний запас фінансової міцності, а творці бізнесу впевнені в тому, що вони зможуть швидко компенсувати витрати, можна ризикнути й відкрити офіс у діловому центрі.

Так, оренда офісу в центрі Києва потягне 100 тисяч гривень на місяць, або декілька тисяч у спальному районі столиці. Приблизно таке ж співвідношення розташування офісу та його ціни і в інших містах, хоча вартість оренди при цьому відрізняється.

Витрати на оренду приміщення можна звести до нуля, якщо компанія надає віртуальні послуги. Законодавство не забороняє вказувати фактичну юридичну адресу як приватну квартиру. Тому перші кроки в бізнесі можна зробити без вливань в офіс у центрі міста. Але це працює тільки для специфічних видів послуг.

Ліцензії та інші обмеження

Деякі види бізнесу потребують обов’язкового отримання ліцензії. Україна – одна з країн, яка прогресивно розвиває дерегуляцію бізнесу. Але є сфери, де ліцензування потрібно. Перелік ліцензійних видів діяльності є в спеціальному законі.

Затребуваними для стартапів залишаються деякі види діяльності, для яких обов’язково потрібна ліцензія:

  • фінансові послуги, комерційна діяльність на ринку цінних паперів
  • телебачення і радіо, або бізнес у сфері телекомунікацій
  • посередництво з працевлаштування за кордоном
  • освітні установи
  • виробництво й торгівля алкогольними напоями
  • медична та ветеринарна практика
  • випуски і проведення лотерей
  • бізнес туроператорів
  • перевезення пасажирів, небезпечних вантажів на автомобілях та інших видах транспорту, міжнародні перевезення пасажирів
  • зовнішньоекономічна діяльність
  • охоронна діяльність
  • переробка та захоронення побутових відходів

Щоб отримати ліцензію, потрібно надати не тільки необхідні установчі документи, але і підтвердити наявність кваліфікованих працівників та спеціального обладнання.

Ціни на ліцензії дуже різні. На медичну практику вони встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму – 1684 грн. А ліцензія на діяльність у телекомунікації (зокрема інтернет-послуги) становить від 8,9 до 340 млн грн.

Про всі ліцензійні умови і те, які документи потрібні, — можна дізнатися на сайті адмінпослуг.

Реальні проблеми малого й середнього бізнесу

Реальна середовище малого та середнього бізнесу в Україні — це підводні камені в його регуляції. Найбільш проблемними сферами регулювання для малого і середнього бізнесу залишаються землекористування та валютні обмеження.

Минулого року малі й середні підприємці витрачали по 30 тисяч гривень на реєстрацію, ліцензування, технічне регулювання, контроль та перевірки.

А головними стримуючими факторами розвитку бізнесу малої й середньої ланки економіки залишається несприятлива економічна ситуація та зниження попиту на товари і послуги. Це підтверджують свіжі дані про перешкоди в розвитку української комерції:

Найголовнішим бар’єром для українського малого та середнього бізнесу та його розвитку залишається корупція, недоступність кредитів у необхідному обсязі та високі ставки кредитування.

Але є обнадійлива інформація – зростає купівельний попит. А для тих, хто тільки-но починає свій бізнес, важливо зловити кон’юнктуру ринку і скористатися наявними ресурсами для початку роботи.

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *