Кредити для малого та середнього бізнесу: задорогі та небезпечні?

Поновлення масового кредитування малого середнього та бізнесу (МСБ) неабияк хвилює підприємців. Бізнесмени скаржаться, що сьогодні в Україні не існує вигідних програм кредитування, водночас податки зростають, а прибутки скорочуються. Що ж вимальовується на цьому ринку сьогодні? Які з банків готові кредитувати і можуть робити це вже зараз? Та чим ризикують підприємці, беручи позики у фінустановах?

Закон, що захищатиме банкірів, ще більше «вдарить» по підприємцях

Основа економіки держави — малий і середній бізнес (МСБ). Саме тому і в Україні всіх щораз більше хвилює банківське майбутнє країни та перспектива масового кредитування бизнеса.

Лунають прогнози, що кредитування МСБ має «прокинутися» не раніше, ніж за два роки. Проте й сьогодні є певні потуги комерційних та державних банків у цій справі.

Які ж іще існують проблеми, що гальмують кредитування бізнесу? Банкіри впевнені, що основним фактором «тупцювання» на місці є неухвалення закону щодо стимулювання кредитування в Україні. Попри те, що у Верховній Раді присутнє чимале банківське лобі, цей документ після спроби його ухвалення в першому читанні в листопаді 2016 року, пішов під сукно.

Річ у тім, що цей законопроект (№4529) дуже добре захищає права банкірів та якось обходить увагою кредитоотримувачів. Так, згідно із цим документом збільшується кримінальна відповідальність юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та громадян за неперевірені документи, які вони надали для отримання кредитів у банках.

Також значно пришвидшується розгляд судових позовів щодо банків та позичальників (щоправда, проти позичальників таке робити пропонують дуже швидко).

Деякі статті проекту мають рекомендаційний характер. Приміром, банки (що подекуди здається смішним) можуть застосовувати валютний курс, що був чинним на момент видачі кредитів. Годі й казати, що це дуже невигідно для представників бізнесу.

Цю норму всіляко намагалися ввести (але не як можливість, а як обов’язок) валютні іпотекопозичальники, що пікетували під стінами ВР.

Ось чому можновладці, експерти й небанківські депутати і не дають ухвалити цей закон, і не пропонують жодної альтернативи. А без документа, який був би в інтересах і банків, і підприємств, і фірм, ми ніяк не рушимо до масованого кредитування МСБ.

Про державні банки та їхні проблеми

Другою причиною, що стримує кредитування, як вважає голова правління «Ідея банку» Михайло Власенко, є те, що нині український банківський сектор напряму залежить від дій та рішень державних банків. На сьогодні частка таких фінансових установ складає 52%, а це вже понад половини.

Для ефективного залучення депозитних клієнтів у державних банків є чимало. Водночас їхні (банків) навички продуктивного кредитування все ще є застарілими та потребують удосконалення. Така картина довго не протримається, і на найбільші державні банки України чекатиме приватизація, а потім і широке залучення іноземних інвестицій та поновлення масованого кредитування.

Читайте також: Депозитні договори: чим зловживають банки і як боротися з цим

Кандидат економічних наук, президент компанії «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін зазначає, що переважання державного банківського сектору над приватним практично не впливає на ефективність кредитування дрібного й середнього бізнесу:

Це, скоріше, є нейтральним фактом. Навпаки, держава може підтримати підприємства МСБ певними програмами кредитування

І все ж таки державні банки є мало не першою скрипкою на всьому фінансовому ринку країни.

Тим більше, держбанки (їх понад половини на ринку країни) є проблемними в сенсі повернення кредитів від різних компаній. Зокрема й великих. Приміром, кредит Украексімбанку від олігарха Сергія Курченка в розмірі 160 мільйонів доларів. Чи різні приклади з тим же Ощадбанком, що протягом багатьох років (з 2006 по 2014) надавав різного роду великі та проблемні кредити.

Хоча тепер державні фінустанови «на коні», проте вони мають проблеми, як от Приватбанк, що вимагає докапіталізації.

Якщо подивитися на те, які ж банки сьогодні активно кредитують МСБ, на перших місцях цих рейтингів будуть саме державні фінансові установи:

Рейтинг найкращих умов кредитування підприємств малого та середнього бізнесу України вітчизняними банками, (%)

Банк	Ставка	Разова комісіяя	Щомісячна комісія	Перший внесок
Ощадбанк	20,15	0,20	—	від 25
Укрексімбанк	20,0	—	0	від 0
Південний	22,0	0,50	—	від 30
ТАСкомбанк	24,0	1,00	—	від 20
БТА банк	26,0	1,00	—	від 0

Джерело: www.bankchart.com.ua

Без іноземців не обходиться

Для надання коштів для фінансування (кредитування) МСБ в Україні існують програми, що допомагають здешевити надання банками позик. Це програми фінансових установ у межах співпраці з різними іноземними фондами та структурами (Німецько-український Фонд, Фонд WesternNIS, Європейський інвестиційний банк тощо).

Що робити підприємцю, який щойно розпочав свою діяльність? Зрідка можна отримати фінансування користуючись з іноземних грантів або так званих точкових програм. Проте все це не вирішує проблему регулярного фінансування.

А враховуючи скорочення працівників державного сектору України, згідно з підписаним Меморандумом із МВФ, це питання дедалі загострюватиметься. До того ж банки мають потребу в очищуванні своїх активів.

Частково вирішити це питання дозволить ухвалений нещодавно Закон «Про фінансову реструктуризацію». Експерти впевнені, що підходи, які було закладено в цьому документі, довели свою ефективність в країнах Південно-Східної Азії після кризи 90-х років.

Які ризики загрожують підприємцям?

Як зазначає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Марина Суткович, різні гнучкі й привабливі на перший погляд умови банків приховують небезпеку:

Крім відсотків, договір кредиту може передбачати платежі за його управління у відсотках від суми позики, платежі за послуги банку та інше. Ці платежі є протиправними, адже закон визначає, що за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати кредит в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник має повернути кредит та сплатити відсотки. Останнє вже є платою за користування коштами банку, за послуги, що їх надає фінансова установа

Юрист упевнена, що ризикованою є зміна банком відсоткової ставки, хоча за законом не можна змінювати ставку в односторонньому порядку.

Може надійти повідомлення, що клієнт банку має платити вже не 12, а 22% річних. Якщо вчасно не погасити кредит, банк нарахує пеню, штраф чи інші види відповідальності, що передбачені договором. За час перерви суми можуть збільшитися настільки, що вже важко буде подужати їх. Часто штрафні суми перевищують саме тіло кредиту

Можливість збільшувати відсоткову ставку банки частіше за все пояснюють принципом свободи договору. Оскільки позичальник ознайомився з текстом угоди, погодився на її умови й поставив свій підпис.

А можливість виплатити всю суму кредиту відразу, якщо позичальник не згоден зі зміною відсотків, часто буває невигідною.

Кредитоотримувач, зазвичай, перестає сплачувати за позикою. Банк подає на нього до суду або він сам врешті погоджується на підняття ставки

Юрист зазначає, що підприємці є ще більш незахищеними, аніж прості позичальники-фізичні особи, яких захищає закон про захист прав споживачів.

Цей закон захищає споживача фінансової послуги як слабшу сторону у спорі. Документ встановлює всі умови, що обов’язково мають бути в договорі зі споживачем, а яких бути не може (збори, відсотки, комісії, платежі за сторонні дії тощо).

Порушення вимог Закону «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання договору недійсним, — юрист

А от ФОПи та юрособи несуть відповідальність не лише в межах заставного майна (яке надавалося як забезпечення виконання кредитного договору), а й у межах всього свого майна, якщо заставленого майна недостатньо.

Діяльність малих і середніх підприємців, які не мають змоги отримати довгий та дешевий, бодай мікрокредит до 10-ти тисяч доларів, неминуче ускладнюється. Проте навіть із такої ситуації є вихід — допомога міжнародних фінансових інституцій та програми вітчизняних банків, наприклад, «Кредобанку», який за 2016 рік видав кредитів МСБ на суму майже 1,5 мільярдів гривень.

Активізація та спрощення кредитування з продовженням їхніх строків та істотним зменшенням відсоткових ставок відбудеться за два роки, не раніше. Тоді ми можемо чекати на бум розвитку середнього та малого підприємництва.

Ігор Гонта