Як розпродуються ГЕСи, і до якої катастрофи це може привести

Незважаючи на те, що закон «Про приватизацію державного і комунального майна» забороняє приватизацію гідроелектростанцій гребельного типу, у 2015 році Стеблівська та Корсунь-Шевченківська ГЕС були продані приватному підприємству. Проблеми з екологією на річці Рось розпочалися одразу і тривають досі. Як ділки обходять закон, щоб отримати ГЕС у приватні руки, і чим це може обернутися для держави – читайте далі.

Держава забороняє продаж ГЕС із греблями неспроста. У законі про приватизацію такі гідроелектростанції стоять в одному ряду з атомними електростанціями. Прямо говориться про те, що вони виконують функції захисту від техногенних катастроф, адже неправильна експлуатація ГЕС може загрожувати змитими та затопленими містами, відсутністю водопостачання населення, забрудненням питної води та водоймів.

Однак всупереч цьому, у листопаді 2015 року голова правління ПАТ «Черкасиобленерго» (71% акцій належить державі) Світлана Кузмінська укладає договори купівлі-продажу, згідно яких продає зовнішньоекономічній асоціації «Новосвіт» нерухоме майно та обладнання Корсунь-Шевченківської та Стеблівської ГЕС. При цьому стаття 2 закону України «Про приватизацію державного майна», що діяв на той час, визначала гребельні гідроелектростанції як об’єкти загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації.

Вже навесні наступного року громада Корсунь-Шевченківського починає бити на сполох. У зверненні місцевої ради до ВРУ, КМУ, РНБО та інших органів влади йдеться про те, що ГЕС порушують правила експлуатації водосховищ: «не робляться санітарні попуски води з-під щитів, а майже вся верхова, придатна для споживання вода, перепускається на турбіни, допускаються великі амплітуди коливань рівнів води тощо. Як наслідок, водосховища швидкими темпами замулюються, обміліли, їх екологічний стан доведений до межі допустимого, міський водогін працює з перебоями». До слова, в першу чергу громада пише лист на ПАТ «Черкасиобленерго», навіть не здогадуючись про те, що ГЕСи вже в приватного власника.

Екокатастрофа на Росі

У серпні 2018 року ЗЕА «Новосвіт» здійснило скид води нижче допустимої норми через гідротурбіни. Результати були плачевними: забруднення річки та масова загибель риби. Районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій забороняє купання у річці та використання води з міського водогону. Постає питання про забезпечення жителів навколишніх міст питною водою. Як йдеться у висновку комісії, хімічні і бактеріологічні показники води загрожують розповсюдження інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань серед населення.

За попередніми підрахунками збитки від екокатастрофи на річці Рось сягли 256 млн. грн. Проти керівництва ЗЕА «Новосвіт» відкриваються кримінальні провадження за статтями «Порушення правил охорони вод» та «Зловживання владою або службовим становищем». Ситуацію активно висвітлюють ЗМІ. Місцеві жителі ледь не щороку влітку збираються на мітинги біля забрудненої річки. Знову районна рада просить захисту в органів центральної влади, але засоби впливу держави на приватного власника обмежені. Як же сталося так, що ГЕСи потрапили у приватні руки?

Шпарина для шахрая

Навіть якщо не зважати на заборону приватизації ГЕС як об’єкта загальнодержавного значення, продати гідроелектростанцію не так просто. На це потрібні дозволи Антимонопольного комітету та Фонду держмайна України. Однак колишня керівниця «Черкасиобленерго» Кузмінська знаходить шпарину і продає не цілісні майнові комплекси ГЕС, а «окреме нерухоме і рухоме майно» гідроелектростанцій. Це дозволяє їй не отримувати згоди центральних органів влади на укладення договорів, і фактично ГЕСи переходять у нові руки.

Як юристи підприємства «граються» із поняттями, добре видно із супровідних документів угод. В тексті експертизи автори називають ГЕСи майновими комплексами, але вже у розділі «Висновки» говорять про нерухоме майно, обладнання та устаткування. Ймовірно, замовник просто попросив прибрати із висновків словосполучення «майновий комплекс», а по тексту на це не звернули уваги.

Та і як ГЕС може не бути цілісним комплексом, якщо новий власник продовжує використовувати її для виробництва та продажу електроенергії, а зовсім не для використання її майна в якихось інших цілях? Слід додати, що до продажу Стеблівська та Корсунь-Шевченківська ГЕС певний час перебували в оренді у ЗЕА «Новосвіт», і в договорах зазначалися саме як цілісні майнові комплекси. Виглядає абсурдом те, що 5 листопада 2015 року актом приймання-передачі ГЕСи повертаються до «Черкасиобленерго» як цілісні майнові комплекси, а вже не наступний день, коли підписуються договори продажу, перетворюються на «окреме нерухоме та рухоме майно».

Збитки в декілька сотень мільйонів

Корсунь-Шевченківська ГЕС була продана новому власнику за 10,5 млн. грн., а Стеблівська – за 12 млн. грн. Після відкриття кримінальних проваджень проти колишньої керівниці «Черкасиобленерго» Світлани Кузьмінської на підставі постанови слідчого Інститутом економіко-правових досліджень НАН України була проведена експертиза. Згідно з нею, ринкова вартість Корсунь-Шевченківської ГЕС на дату укладення договору складала 59,5 млн. грн., а Стеблівської ГЕС – 104,2 млн. грн. Крім того, експертизою визначено, що при продажі Корсунь-Шевченківської ГЕС не як цілісного майнового комплексу, а як окремого нерухомого майна та обладнання спричинено збитки у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 48,7 млн. грн., а при продажі Стеблівської ГЕС – у розмірі 90,8 млн. грн.

Сьогодні нове керівництво ПАТ «Черкасиобленерго» намагається через суд визнати договори продажу ГЕС недійсними і повернути гідроелектростанції у державну власність. Чого вже точно не повернути – так це зіпсованої екосфери річки Рось, яка є головною водною артерією регіону. На Світлану Кузьмінську заведені кримінальні справи, але скільки ще таких справ може бути по Україні, коли є прецедент, невідомо.

Автор:

Биография: Te te

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *