“Державні” адвокати: безкоштовні = безконтрольні?
Ті, хто хоч раз стикався з правоохоронною та судовою системами в Україні добре знають, що справи часто блукають від прокурорів до суддів, і навпаки, цілими роками. Як наслідок, винні у тяжких злочинах особи продовжують знаходитись на волі, а потерпілі від їхніх неправомірних дій втрачають будь-яку надію на встановлення справедливості. Та, як виявляється, не тільки прокурори та судді з радістю “підіграють” одне одному, коли потрібно, та затягують судові процеси. Останнім часом до них активно долучаються і недобросовісні адвокати, які систематично не з’являються на судові засідання.
Яскравим прикладом такого безвідповідального відношення адвокатів до своїх обов’язків є неодноразово згадувана нами справа сімейства Гірків. Складається враження, що розуміючи очевидну винуватість своїх клієнтів і неможливість довести протилежне, адвокати обвинувачених просто вирішили піти найлегшим шляхом, тому вдалися до затягування процесу. Не виключено також, що дивлячись на невелику грошову мотивацію безоплатних адвокатів, вони готові за непогану винагороду від обвинувачених не ходити на судові засідання. Як інакше пояснити те, що спочатку адвокат одного обвинуваченого не з’являється до суду, потім адвокат іншого, через що вже цілих півроку не вдається розпочати підготовче засідання. А тим часом, винному у махінаціях з нерухомістю сімейству залишилось почекати всього чотири з лишком роки, після чого строк притягнення Гірків до кримінальної відповідальності закінчиться і всі обвинувачення в їхній бік втратять чинність. Можливо, саме цього прагнуть адвокати обвинувачених. Але сама ситуація, коли правозахисники випадково або навмисно унеможливлюють об’єктивний та своєчасний розгляд справи є неприпустимою та ставить під сумнів їхній професіоналізм.
Мова йтиме про адвокатів, які працюють у Центрі з надання безоплатної вторинної допомоги (БВПД). І найабсурдніше те, що оплачуємо роботу подібних адвокатів по суті ми з вами, оскільки фінансуються такі організації за рахунок коштів місцевих бюджетів. Само собою виникає питання – чи повинна держава оплачувати роботу адвокатів, які не виконують належним чином своїх обов’язків? І хіба не має регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги контролювати діяльність адвокатів, з якими він співпрацює? Для того, щоб відповісти на ці запитання з’ясуємо, що взагалі входить до обов’язків таких Центрів та як вони насправді мають функціонувати.
На постійній або тимчасовій основі Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає контракти чи договори з адвокатами, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу. За умовами цього контракту адвокат зобов’язується надавати безоплатну вторинну правову допомогу якісно, у повному обсязі та у визначені строки. Після укладання контракту Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги видає адвокату доручення для підтвердження повноважень захисника здійснювати представництво інтересів особи у судах, органах державної влади тощо. Простими словами, адвокат діє за дорученням конкретного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тому логічно, що Центр має відповідати за роботу цього адвоката та контролювати, щоб адвокатом надавалась якісна безоплатна правова допомога, оскільки це є найголовнішою умовою договору.
Тим більше, не так давно Міністерство Юстиції України затвердило Стандарти якості надання БВПД. Ці стандарти визначають, що захисник під час судового процесу мало того, що має обов’язково ходити на кожне засідання, а й повинен брати активну участь у дослідженні доказів, виступати у судових дебатах і таке інше. Тобто, згідно цих стандартів, неявка на судове засідання адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, взагалі є неприпустимою. Законодавець наголошує, що дотримання затверджених стандартів є для адвокатів обов’язковим при наданні ними безоплатної вторинної допомоги. Порушення цих вимог з боку адвоката тягне за собою цивільну відповідальність, яка передбачена законом та умовами договору з центром БВПД. Тобто, якщо якість роботи адвоката є незадовільною, Регіональний центр має на це негайно реагувати і вирішувати ті питання та незручності, які виникають у всіх учасників процесу через безвідповідальне ставлення адвоката до виконання своїх обов’язків. Так, якщо захисник не належним чином виконує свої зобов’язання за умовами договору або недотримується порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр повинен замінити такого адвоката у справі на іншого та розірвати з ним контракт. Зауважимо, що згідно Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, під час заміни одного адвоката іншим Центром повинна забезпечуватись безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги. Той адвокат, який призначається на заміну іншого, має вжити усіх заходів для усунення недоліків у наданні правової допомоги, які мали місце до його призначення.
Більше того, з огляду на непрофесійну поведінку адвоката, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повинен внести пропозицію до Координаційного центру з надання правової допомоги щодо виключення такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Також він повинен подати відповідну скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та звернутися з поданням до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами правової допомоги. З цього виходить, що головне завдання Центру – не тільки організовувати, а і координувати та контролювати процес надання безоплатної вторинної правової допомоги кожним адвокатом.
Закон України “Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі” регламентує, що оцінювати якість надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги мають створені спеціально для цієї мети ради адвокатів регіонів, які утворюються за поданням відповідних Регіональних центрів, або уповноважені менеджери з якості правової допомоги, які працюють у цих Центрах. Такі особи мають право без попередження спостерігати за роботою адвоката у суді, проводити опитування щодо якості надання послуг конкретним адвокатом серед клієнтів і т.п. Кожен Регіональний центр повинен звітувати про свою роботу та моніторинг якості надання безоплатних адвокатських послуг перед Координаційним центром з надання правової допомоги. Але, здається, що усі зобов’язання та повноваження Регіонального центру залишаються лише на папері, якщо адвокати, які нехтують нормами законодавства, і досі працюють в організації і не понесли за свої правопорушення жодного покарання. Або, можливо, Регіональний центр ігнорує вимогу законодавства про моніторинг якості надання послуг адвокатами, і саме тому свавілля адвокатів залишається поза увагою Центру.
Зауважимо, окрім затверджених Мін’юстом стандартів якості, ще є правила адвокатської етики, які також не допускають подібного відношення адвокатів до виконання своєї роботи. У своїй професійній діяльності адвокат повинен дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, використовувати всі свої знання для належного захисту громадян. Та, здається, що для деяких адвокатів – це лише гучні слова, які жодним чином не застосовуються ними на практиці, скоріше навпаки. Не слід забувати, що адвокат – це в першу чергу правник, представник закону, який має під час роботи та за її межами залишатися слугою закону та справедливості. Тому коли адвокати забувають про свій обов’язок перед державою, не з’являються на судові засідання та порушують правила адвокатської етики, Регіональні центри, які працюють з цими адвокатами, мають на це реагувати. При чому реагувати миттєво, щоб не дискредитувати себе та забезпечити надання якісних послуг громадянам. Якщо ж організація належним чином не здійснює нагляд за якістю послуг, які надають її адвокати, та ігнорує численні порушення з їхнього боку, чи не ставить вона під сумнів систему надання безоплатної вторинної правової допомоги взагалі? Очевидно одне, поки відповідні Центри не почнуть забезпечувати належне виконання своїх обов’язків адвокатами, у тому числі і їхню обов’язкову явку на усі судові засідання, довіри у громадян до такої системи не буде. І не лише до системи. Коли бездіяльність адвоката призводить до затягування справи та унеможливлює проведення об’єктивного судового розгляду, це підриває довіру усього суспільства до адвокатури як інституту. До слова, згідно Закону України “Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги” в обов’язки Регіонального центру входить роз’яснення адвокатам стандартів якості надання правової допомоги та організація підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Так, можливо, Центру потрібно краще готувати своїх адвокатів та пояснювати їм, що ігнорувати судові засідання неприпустимо?
Сподіваємось, що Київський регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги нарешті відреагує на цю ситуацію, адвокати сімейства Гірків перестануть по черзі не з’являтися до суду і наступна спроба розпочати підготовче засідання буде вдалою. В іншому випадку, бездіяльність Регіонального центру можна буде розцінювати як незацікавленість організації надавати якісні послуги та нехтування вимогами законодавства.
Читайте також: Розширення функцій центрів безоплатної правової допомоги. Коментує юрист.
Залишити відповідь