Фабінг: чому ми всі робимо це?

#психологія

«Залиш у спокої свій мобільний телефон, давай поговоримо!» – якщо ви часто чуєте цю фразу від рідних, друзів та колег, то психологічний термін “фабінг” стосується саме вас

Дії, коли людина постійно відволікається на свій смартфон, майже не випускає його з рук та машинально переглядає одні й ті самі пости в своїй стрічці новин, психологи називають фабінгом.

Термін «фабінг» вперше з’явився в 2012 році. Назва є похідною від слів «телефон» і «зневажливе ставлення» (зрозуміло, не до телефону, а до оточуючих). Його авторами стали співробітники американського рекламного агентства McCann.

Дослідження психологів Кентського університету (Огайо) зафіксували більшу схільність до фабінгу у жінок та виявили взаємозв’язок між фабінгом і «синдромом втрачених можливостей».

Синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ. “Fear of missing out”) – острах пропустити цікаву подію або гарну можливість, що провокується в тому числі і переглядом соціальних мереж.

Вчені відмічають, що близько 17% власників мобільних телефонів постійно перевіряють свої гаджети. І з кожним роком кількість «залежних від смартфонів» зростає. Фабінг вже назвали хворобою 21 століття.

Австралійці першими звернули увагу на цю проблему. Ними було створено спеціальний рух stop phubbing. Для живого спілкування в багатьох кафе і ресторанах Європи створюються спеціальні умови, наприклад, відключають WI-FI.

Як вважаєте, наскільки небезпечними є фабінг для сучасного суспільства? Можна якось боротися з цим явищем і чи потрібно? Пишіть в коментарях на нашій сторінці у Фейсбук.

А зараз давайте всі разом відкладемо свої мобільні телефони, зробимо філіжанку кави і просто поспілкуємося з тими, хто поруч 🙂 

Поділіться корисною інформацією з друзями: