Як навчитись гнучкому мисленню?

#Гнучкість мислення

Гнучкість мислення — це можливість дивитись на звичні речі під новим кутом зору. З роками це вдається все складніше, але саме ця навичка важлива для креативності. 

«Це просто неправильно». Скільки разів ви чули цю фразу під час бурхливої ​​розмови? Такі категоричні твердження ніколи не допомагають досягти згоди. Поляризоване (чорно-біле») мислення – це коли людина розглядає лише два варіанти «або/або», сприймає лише крайнощі, не залишаючи місця для компромісу. Люди або прекрасні або огидні, або чесні або брехуни, або друзі або вороги. Замість заохочення конструктивних дискусій поляризоване мислення є джерелом деструктивних конфліктів, пише Ness labs.

Застаріле дихотомічне мислення

Дихотомічні або бінарні думки (тобто «чорні чи білі», «добрі чи погані», «позитивні чи негативні» та «все або нічого») є одним із основних стилів мислення людей. Перевага цього стилю мислення пов’язана з швидким прийняттям рішень. 

Чорно-біле мислення еволюційно та історично було потрібне для виживання у відносно простому світі, поділеному на жертв і хижаків, своїх та ворогів. Але зараз ми живемо у світі, що вимагає від нас сприйняття складності, здатності розуміти поняття із різних сфер та вміння зважати на низку чинників, а не на якийсь один. 

Як показує практика, люди з чорно-білим мисленням гірше долають професійні чи економічні кризи, бо не можуть під іншим кутом подивитися на свої вміння, інтереси та сьогоденні можливості. Вони продовжують марно шукати таку ж роботу, яка була раніше, хоча зараз шанси добре влаштуватися в тій галузі стали значно гірші і треба змінювати сферу діяльності та вчитися новому, або робити ставку на свої інші сильні сторони. 

Дослідження також виявили зв’язок між розладами харчування та дихотомічним мисленням. Адже чорно-біле мислення змушує людей розглядати певні продукти як корисні чи погані, дивитись на власне тіло як на ідеальне або огидне, харчуватися в режимі «все або нічого». Все це створює жорсткі дієтичні обмеження та ускладнює підтримку «здорових стосунків» з їжею.

Тренд гнучкого мислення

Письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд писав, що розумність людини визначається її здатністю тримати в голові протилежні ідеї і при цьому все одно залишатися притомною. Це не означає, що ми повинні роздвоювати свої переконання або шукати істину посередині. Будь-яка правда доречна в кожній окремо взятій ситуації.

На відміну від аналітичного мислення, яке керується логікою та послідовністю, здатність мислити гнучко потрібна в ситуаціях, коли звичні, стереотипні рішення не працюють. На думку фізика, сценариста і письменника Леонарда Млодінова, цю навичку варто опанувати саме зараз. У нестабільному світі, в якому ми живемо сьогодні, вона потрібна, як ніколи. Книжка Млодінова «Гнучке мислення в мінливому світі» описує навички, які допомагають розвити такий тип мислення. Ці розумові процеси включають неофілію (захоплення новим), шизотипову (дивакувату) поведінку, багату уяву, генерування ідей та нестандартні рішення.

Для тренування гнучкого мислення Млодінов пропонує впродовж дня знайти час, щоби просто помріяти, поспілкуватися з незнайомими людьми, які не входять у ваше звичне соціальне коло. Він також радить познайомитися з мистецтвом, яке виходить за межі вашої зони комфорту, та перш ніж спростовувати аргументи опонента, уважно послухати ідеї або концепції, з якими ви палко не погоджуєтеся.

Як це практикувати?

Психолог і психоаналітик Дженніфер Кунст стверджує: «Чим більше ми інвестуємо в нашу точку зору, тим важче нам слухати точку зору іншого. Чим більше ми інвестуємо в те, щоб розглядати іншу людину як неправильну – безглузду чи смішну, дурну чи погану, – тим важче нам йти на компроміси та зміни».

Психологи дають декілька порад щодо розвитку гнучкого мислення:

  1. Зверніть увагу на автоматичні відповіді. Щоразу, коли ви поспішаєте робити висновки, оскільки відповідь здається очевидною, знайдіть кілька секунд, щоб запитати себе, чи справді ваш висновок враховує нюанси теми чи це автоматична думка. Особливо важливо керувати нашими автоматичними відповідями під час обговорення тем, де ми можемо мати глибоко вкорінені переконання через свій особистий досвід.
  2. Остерігайтеся помилкових дихотомій. Ми часто створюємо штучний поділ між двома ідеями, і представляємо їх як протилежні або абсолютно різні. Наприклад, «мистецтво проти науки» або «податки проти приватної власності», або «якщо ти не зі мною, то ти мій ворог». Розгляньте інші варіанти, які можуть не суперечити існуючим двома варіантами, або подумайте, чи справді ці два варіанти несумісні, чи натомість вони лежать на спектрі.
  3. Уникайте надмірного узагальнення. Висновки з однієї події рідко перекладатимуться на всі події. Замість того, щоб покладатися лише на минулий досвід, вивчіть наявні факти та контекст. Розгляньте можливість сформулювати свої висловлювання більш тонко (“Я досить впевнений, що …” або “Я думаю, що в деяких випадках …”).

Життя різноманітне, і в різних ситуаціях вимагає як аналітичного, так і творчого підходу до вирішення питань. Однак якщо ваше дихотомічне мислення заважає вашому гарному самопочуттю, стосункам чи кар’єрі, дозвольте собі мислити гнучкіше. Можливо, саме ці зміни додадуть вам креативності та допоможуть досягти бажаних результатів.

 

 

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *