Українські авіалінії: коли літати стане зручно та дешево

#перевозки

За кількістю авіаперевезень пасажирів 2016 рік став для України рекордним попри економічну кризу та війну. Як же сьогодні розвивається галузь авіаперевезень та чи сприяє цьому держава? Що пропонують авіакомпанії українцям? Та коли літати в Україні стане зручно й дешево?

Минулого року авіаперевезення пасажирів побили рекорд довоєнного періоду — авіакомпанії перевезли 8,3 мільйона пасажирів. Порівняно з 2012 роком, періодом “розігріву” української економіки та загальної забезпеченості населення, показник був трохи скромнішим — 8,1 мільйона пасажирів.

Міжнародні авіаперевезення виявилися найприбутковішими

Керівники авіакомпаній і транспортні експерти стверджують, що конкретних причин стрімкого зростання кількості пасажирів у 2016-му та на початку 2017-го років немає. Проте Державіаслужба має свою думку: позитивна динаміка пов’язана, насамперед, із розвитком сектору міжнародних повітряних перевезень.

Протягом 2016 року на ринку пасажирських та вантажних авіаперевезень працювало 29 вітчизняних компаній, з яких пасажирські перевезення проводили понад третини з них.

95% обсягу пасажирських перевезень припало на провідні авіакомпанії країни — «Міжнародні авіалінії України» (або МАУ), «Азур Ейр Україна», «Роза вітрів», «Янейр», «Браво» та «Атласджет Україна». Останні три компанії належать до так званих чартерних.

У найбільшої та й найпопулярнішої з них — МАУ — обсяги пасажирських перевезень порівняно з 2016 роком зросли на 24,9%. Непогані результати, зважаючи на фінансові труднощі цього перевізника.

«Янейр», «Браво» та «Атласджет Україна» —  відносно невеликі, а їхня частка у перевезеннях пасажирів та вантажів не є значною від загальних обсягів перевезення. Проте вони показують результати постійного приросту.

Регіональні програми і трансферні перевезення

Віце-президент МАУ Сергій Фоменко вважає, що зростання кількості пасажирів та відповідно й авіарейсів у 2016 році для їхньої компанії сталося за причини розвитку так званих регіональних програм, тобто пожвавлення роботи в обласних центрах України та збільшення кількості рейсів у них як на внутрішніх авіалініях, так і на міжнародних.

У 2016 році відбулася така важлива подія для цього ринку, як розблокування процедури отримання нових напрямків. Як наслідок — протягом 2016 року вітчизняні авіакомпанії почали експлуатувати на регулярній основі 18 авіаліній. На міжнародних напрямках роботу вели 8 невітчизняних компаній.

Пожвавленню «допомогло» те, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» почав активніше розвивати трансферні перевезення. Це такий вид авіаперевезень, коли з аеропорту відправлення до аеропорту призначення пасажирів перевозять з короткою проміжною пересадкою в аеропорту трансфера. При цьому під час пересадки не треба повторно проходити всі формальності з документами і багажем.

Аеропорт «Бориспіль», розпочавши практику трансферних перевезень, збільшив кількість охочих компаній, які обирають його як транзитне летовище.

Триматимуть курс на кількість пасажирів

Екс-заступник міністра транспорту Олександр Кава вважає, що в Україні зросли показники пасажиропотоку завдяки оновленій роботі й тактиці аеропорту «Бориспіль»:

Так, саме цей показник нас і порадував. Проте кількість громадян, які літають, скоротилася і цей показник навпаки лише зростає.

На думку експерта з транспорту «Офісу ефективного регулювання» BRDO Сергія Хижняка, треба боротися саме за збільшення кількості пасажирів.

Справа в тому, що в чартерному сегменті цього ринку протягом 2016 року (й особливо влітку) спостерігалося значне зниження вартості відпочинку в таких країнах, як Туреччина, Болгарія, Чорногорія, Грузія та Об’єднанні Арабські Емірати.

Саме такі чартерні компанії, як «Роза вітрів» та «Азур Ейр Україна» збільшили обсяги своїх перевезень завдяки тому, що значно активізувалися туристичні оператори в напрямку Туреччини. Відпочивальникам стали пропонувати недорогі за вартістю, проте відносно добрі за якістю турецькі готелі.

Ці авіакомпанії, за інформацією транспортних експертів, планують цього року значно збільшити кількість чартерних рейсів на традиційні для українців курорти, а також відкрити нові.

Лоу-костери ще зайдуть, причому масово

Особливе місце в авіаперевезеннях (і раніше, й наразі) для небагатого та невимогливого українського туриста мали лоу-костери — компанії, в яких можна придбати недорогі квитки в обидвох напрямках і які так полюбляє більшість подорожувальників.

У 2016 році на наших теренах працював лише один такий лоу-костер — угорський WizzAir. Адже чимало компаній-лоу-костерів, які вже працювали або лише збиралися обрати для себе в цій справі Україну, не наважуються ризикувати в умовах нестабільної фінансової ситуації та війни на Донбасі.

Проте нещодавно Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що вже восени цього року зі Львова до різних країн Європи почне літати новий лоу-костер. У планах цієї компанії — відкриття для себе і столиці України — міста Києва.

Що заважає авіагалузі розвиватися?

Минулоріч авіаперевізники скаржилися на те, що в Україні досі не вирішено дуже важливе питання — ухвалення єдиного закону щодо стягнення авіаційного збору.

Наразі це регулюється Постановою Кабміну, яка постійно зазнає нових і нових змін та поправок, проте зовсім не вирішує цього важливого питання.

До того ж існує і ряд невирішених технічних та практичних проблем, зокрема, не визначено, в якій валюті необхідно стягувати такий збір. Адже Державіаслужба пропонує рахувати в доларах по курсу на день виставлення нею рахунку.

У випадку, коли компанія стягує такий збір з пасажира, — це інша дата та інший курс. Враховуючи курсові коливання валюти в Україні, завжди буде питання щодо того, хто компенсуватиме курсову різницю. І є вірогідність, що платити зі свого гаманця доведеться й пасажирам.

Куди йдуть гроші від авіазбору?

Незрозуміло й те, куди йдуть гроші за справляння авіазбору. Проте, на думку експертів та керівників авіаційних компаній, практично всі гроші йдуть до державного бюджету, «розчиняючись» там.

Але ж основна їхня частка мала б іти саме до спеціалізованого фонду, з якого компанії та аеропорти брали б гроші на свій розвиток?

Тетяна Журавель юрист

За словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяни Журавель, Повітряний кодекс України передбачає, що до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях справляються державні збори за:

  • сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об’єктів та суб’єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;
  • надання прав на експлуатацію повітряних ліній;
  • кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;
  • кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;
  • вчинення офіційних дій, пов’язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів;
  • з авіаційної безпеки;
  • з інших передбачених Законом надходжень.

У Положенні про Фонд зазначається, що Укравіатранс щомісяця перераховує 20% коштів, що надійшли на рахунок Фонду, до держбюджету

Дійсно, лише 20% скеровується до держави, а у вищезгаданий Фонд — 80%.

Проте керівники авіакомпаній вважають, що авіаційний збір є тим податком, який не визначено в Податковому кодексі.

У 2014 році навіть виникла низка судових спорів, коли законність цього податку була поставлена під сумнів. І головне, що цей збір ніяк не можуть увести «офіційно» окремим законодавчим актом, а не звичайною Постановою Кабміну. Правда на боці авіакомпаній — кошти від авіаційного збору, дійсно, можуть «розчинятися», як це часто буває в нас.

Попри це, галузь авіаперевезень в Україні розвивається. Здорова конкуренція та масове впровадження нових лоу-костів у 2017-2018 роках мають призвести до зниження цін на авіаквитки. На українців чекає і збільшення кількості рейсів та самих авіакомпаній. Отже, безперечно, галузь авіаперевезень почне радувати пересічних українців, які подорожуючи Україною та світом обиратимуть саме авіатранспорт, а не автомобільний чи залізничний.

Ігор Гонта

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *