Чому МСБ варто купувати майно в держави і негайно. Про приватизацію та тренди

Минулий рік став найпровальнішим у приватизації держпідприємств України за всю історію її незалежності. Три роки тому влада заявляла, що вона по-новому та по-справжньому вирішуватиме питання приватизації за рахунок закордонних інвестицій. Хоча оновлений уряд сподівався на надприбутковий продаж казенних підприємств іноземцям, основним покупцем став малий і середній бізнес

У 2016-му від продажу своїх підприємств держава отримала лише п’яту частину запланованого

Від продажу державних підприємств мала поповнитися наша скарбниця, іноземні інвестори мали б активніше заходити на ринок, а вітчизняні — пожвавити внутрішній обіг коштів. Ба більше, законодавчо ми були готові до масової приватизації.

Але плани з приватизації за три роки правління нової влади не було виконано жодного разу. За всю історію приватизації в Україні такі плани виконували лише чотири рази — у 2003, 2004, 2005 та в 2011 роках.

Від продажу держкомпаній у 2016 році Фонд державного майна планував поповнити бюджет на 17 мільярдів гривень. Однак підприємств було продано на 188,9 мільйона гривень, а це лише 11% від запланованого.

Чимало державних підприємств — це або купа металу, або «сірі» радянські цехи занепалого виробництва. Подейкують, що заводи «Укрспирту» саме такими і є.

Іноземці не поспішають інвестувати в українські держпідприємства

Існує думка, що основними покупцями можуть стати іноземці. Так, закон дозволяє, щоб покупцями об’єктів приватизації, крім деяких обмежень, виступали саме вони.

Якщо розуміти вітчизняний бізнес як сукупність національних суб’єктів господарювання, то їхній виграш не є однозначним, оскільки державне підприємство може бути придбане іноземцем або юридичною особою іноземної держави:

Товари, роботи й послуги цієї компанії увійдуть до валового внутрішнього продукту, а підприємство буде сплачувати податки. Однак доходи отримуватимуть іноземні громадяни і валовий національний дохід України буде меншим, ніж коли б у цього підприємства був вітчизняний власник, — Ігор Кравченко, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

З одного боку, сукупно підприємці з-за кордону дають країні менше, ніж вітчизняні бізнесмени, які вклали свої кошти у купівлю держпідприємства. Проте, власне, самі іноземці не поспішають інвестувати в Україну.

За двадцятирічну історію приватизації ми практично не мали великих закордонних інвесторів. Хіба що є кілька прикладів — покупка відомим індійським мільярдером у 2005 році заводу «Криворіжсталь» і декількох обленерго (ще 2001-го).

Мала приватизація становить 99% усіх підприємств, що їй підлягають

Які об’єкти приватизації цікаві середньому і дрібному бізнесу? Так звана мала приватизація (невеликих об’єктів) складає 99% від усіх підприємств, що їй підлягають. Об’єкти малої приватизації це:

єдині майнові комплекси держпідприємств та їхні структурні підрозділи (які можна виокремити як самостійні суб’єкти господарювання). Це юрособи (навіть ті, що передані в оренду, або які реструктуризують) із середньообліковою чисельністю працівників за звітний / фінансовий рік у 100 осіб, обсяг валового доходу яких не перевищує 70 млн грн та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, зокрема із земельними ділянками державної власності, де вони розташовані (група А)
окреме індивідуально визначене майно + земельні ділянки держвласності, на яких вони розташовані (група А)
об’єкти незавершеного будівництва, законсервовані об’єктів, зокрема із земельними ділянками держвласності, де вони розташовані (група Д)
об’єкти соціально-культурного призначення + земельні ділянки держвласності, де вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж)

За інформацією Фонду держмайна, чимало державних об’єктів, які підлягають приватизації серед малих її форм у 2017 році, становлять державні лазні та сауни — 10-15%, і конезаводи. Популярністю користуються невеликі об’єкти незавершеного будівництва: приміщення під салони-магазини, перукарні.

У 2016 році малу приватизацію було переведено на електронні аукціони для прозорого і доступного продажу об’єктів-неліквідів. Як наслідок, було приватизовано близько 150 підприємств. Порівняймо: у 2015 році приватизували 121 держпідприємство, а в 2014-му —102.

Цього року до переліку ввійшли 270 об’єктів. Більша частка — 141 — це окреме індивідуальне майно. Так, для продажу було виставлено 20 одиничних майнових комплексів, 71 недобудова та 26 соцоб’єктів.

Проведення торгів для держави дуже привабливе. Передусім, це швидко, тому що організувати торги можливо за короткий час, залучивши максимальну кількість учасників, зокрема з регіонів. От і на 2017 рік Фонд держмайна опублікував перелік підприємств для приватизації.

Електронні торги кращі для масових товарів. Адже ніхто на них не виставлятиме акції порту. У роботі з великими активами основним завданням продавця є знаходження профільного інвестора. Ми проводимо маркетингові дослідження і шукаємо зацікавлених покупців, які в змозі не лише сплатити за таку покупку, а й забезпечити її ефективне використання — розвивати та модернізувати, якщо приміром, це підприємство. Або добудувати, якщо це незавершене будівництво. А це все — робочі місця, надходження в економіку тощо, — Андрій Миколайчук, економічний експерт

Днями Кабмін доручив відпрацювати пілотний проект із продажу об’єктів малої приватизації через електронну систему публічних закупівель ProZorro. Обіцяють, що це знизить корупційні ризики, хоча учасникам нерідко доводиться оскаржувати результати тендерів. Якщо тестування пройде успішно, представники МСБ зможуть брати участь у приватизації будь-яких державних об’єктів.

Експерти впевнені в тому, що наразі, коли ціни на такі об’єкти в Україні є найнижчими за останні 10-15 років, настав слушний час для таких придбань.

Ігор Гонта