Внески у школах: хто спустошує ваші гаманці

Вже незабаром на школярів та їхніх батьків чекає урочиста лінійка, перший дзвоник та батьківські збори, на яких освітяни без сорому повідомлять, за що і скільки доведеться платити. Всім відомо, що хоч такі внески й добровільні, але, відмовившись від них, шкільне керівництво навряд чи затримає вашу дитину у школі. Що робити, якщо вас примушують платити? Чи можна відмовитися від сплати «добровільного внеску», не нашкодивши власній дитині?

Поки з трибуни Верховної Ради чиновники вигукують лозунги про боротьбу з корупцією, а правоохоронці мало не щодня ловлять когось на хабарі, – вітчизняні заклади освіти продовжують бути осередком неприхованого здирництва. Батьки учнів і досі сплачують так звану «данину» школі, навіть не здогадуючись, куди насправді йдуть їхні гроші та хто за це відповідає. А збирають практично на все: на ремонт, книжки, зошити, подарунки вчителям. Проте ніякої звітності при цьому, звичайно ж, не ведеться, а отже, – кругленька сума просто осідає в кишенях освітян.

Насправді причина корупції в навчальних закладах криється не лише в намаганні керівництва поповнити свої гаманці за чужий рахунок. Подекуди винні й самі батьки, які мовчки погоджуються платити невідомо за що, заохочуючи директорів та завучів збирати кошти й надалі. З одного боку, це дивно, оскільки законодавство в цьому випадку повністю на боці громадян. Тож, виходить, українців практично грабують з їхньої мовчазної згоди? Більше того, не лякає батьків навіть той факт, що закон карає не тільки тих, хто бере хабарі, а й тих, хто їх дає.

Що каже закон?

Таке вимагання «данини» є незаконним, не кажучи вже про те, що в наш час далеко не всі батьки мають можливість матеріально допомагати школі. З власного досвіду скажу: з «благодійними» поборами у навчальних закладах можливо і потрібно боротися! — запевняє голова незалежної профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махинько

За його словами, ситуацію ускладнює те, що поліція та прокуратура дуже рідко беруться за такі справами.

У них теж є діти, онуки, яких треба влаштовувати до навчальних закладів. Тому за розслідування таких справ беруться, лише коли ситуація набуває широкого резонансу, — констатує пан Махинько

Із ним погоджується юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець. Вона запевняє, що українці негайно мають припинити сплачувати «благодійні внески» в освітніх закладах.

Стаття 53 Конституції України гарантує громадянам безоплатність середньої освіти. Окрім цього, Законом «Про загальну середню освіту» визначено, що всі громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають право на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах, — говорить юрист

Навіть якщо просто натякають

Тому, за словами пані Садовець, будь-які протиправні дії з боку працівників навчального закладу потрібно оскаржувати.

Вас не мають права змушувати до якоїсь фіксованої плати або пожертвування. Важливо розуміти: визначений конкретною сумою «благодійний внесок» – це ніщо інше, як шантаж. Я нагадую, що законом передбачено кримінальну відповідальність як за прийняття пропозиції або одержання неправомірної вигоди, так і за пропозицію або надання такої вигоди посадовій особі. Тому, якщо вам навіть натякають зробити «благодійний внесок», ви вже можете звертатись із заявою до правоохоронних органів. Водночас, пам’ятайте і про свою відповідальність перед законом, якщо ви погоджуєтеся на сплату сумнівних внесків, — пояснює юрист

Олена Садовець переконує, якщо вас відверто шантажують та натякають, що відмова сплачувати якісь додаткові кошти матиме негативні наслідки для вашої дитини, відразу звертайтеся до місцевих органів управління освіти, до міністерства, а також до органів прокуратури, адже такими діями адміністрація школи порушує закон.

Але в цій історії є й інший бік. Звичайно, можна довго дискутувати на тему здирництва у школах, проте не можна залишити без уваги той факт, що сьогодні фінансування шкіл та дитсадків мінімальне. Дуже часто цих коштів не вистачає для забезпечення дітей усім необхідним для навчання, а кожен з батьків воліє, щоб його дитина навчалася у гідних та комфортних умовах. Звичайно, в такому випадку благодійні внески батьків можуть стати єдиним порятунком для дітей та вчителів. То чи можна якось проконтролювати, чи справді ваші кошти пішли за призначенням, якщо ви добровільно вирішили пожертвувати певну суму школі?

Якщо платите – перевіряйте звітність

Якщо ж ви все-таки вирішили на добровільних засадах виділити на потреби школи певну суму грошей, пам’ятайте: ваші гроші мають бути повністю зараховані на рахунок цього навчального закладу. Обов’язково вказуйте цільове призначення коштів, адже наявність документального підтвердження про внесення коштів, наприклад, на ремонт школи, дозволить у разі нецільового використання цих коштів відстояти свої права у суді.

Але лише цього буде недостатньо. Надалі – вимагайте в адміністрації навчального закладу звіт про належне використання ваших грошей, перевіряйте, чи справді вони були витрачені за призначенням. Не заборонено перераховувати кошти на рахунок школи, але ці кошти мають обов’язково обліковуватися. Щодо процедури самої звітності, то вона має бути визначена статутом школи. Законом лише визначено, що директор навчального закладу зобов’язаний щороку звітуватися про свою роботу, однак, на загальних зборах колективу, — зауважує юрист

Разом з тим Олена Садовець наголошує, громадяни мають контролювати не лише те, куди йдуть їхні кошти у школах, а більше того – на що держава витрачає сплачені ними податки.

Українці прямо чи опосередковано платять чималі податки: акцизні збори, мита, ПДВ, податки за оформлення угод купівлі-продажу тощо. Саме з суми цих податків і мають утримуватися державні та комунальні навчальні заклади. Тому ми маємо контролювати, на що держава витрачає ці кошти. Щороку держава звітує, але мало хто аналізує ці звіти. Коли в нас закупівля, наприклад, стільців у школу коштує дорожче, ніж у Швейцарії, хтось має про це задуматися, — підсумовує юрист

Звичайно, боротися одному з примусовими внесками у навчальному закладі вкрай складно, однак, якщо батьки об’єднаються та скажуть своє рішуче «ні», навряд чи адміністрація школи ризикне наполягати на своєму. Тим більше, що подібні випадки дуже швидко стають резонансними й набувають розголосу в суспільстві, що допоможе свідомим батькам довести свою правоту. Та найголовніше – наступні покоління учнів та їхніх батьків будуть вдячні вам.