Топ-7 важливих змін в трудовому законодавстві під час карантину

Наприкінці березня Верховна Рада прийняла закон, яким вносяться певні зміни в трудові відносини під час карантину, а саме в Кодекс законів про працю та Закон «Про зайнятість населення»

Дізналися в юристів Адвокатського бюро “Ципін і партнери”, що саме змінилося.

Нове визначення «Трудовий договір»

Згідно нової редакції статті 21 КЗпП «трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

Також працівнику дозволено одночасно укладати трудовий договір з одним або декількома підприємствами, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Гнучкий режим робочого часу

За погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Офіційно закріплено визначення «дистанційна робота»

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Згідно статті 24 КЗпП договір про дистанційну роботу обов’язково укладається в письмовій формі.

Незапланована відпустка

З метою недопущення скорочення штату чи чисельності працівників, роботодавець має право запропонувати працівникам скористатися правом на відпустки. Такий варіант може бути вигідним для працівника, оскільки на момент перебування працівника у відпустці за ним зберігається робоче місце, а ризик звільнення є мінімальним.

У відповідності до загальних приписів чинного законодавства, працівник на весь період карантину чи на його частину, зокрема, має право на такі відпустки:

щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати
відпустку на період карантину без збереження заробітної плати
відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 15 днів
відпустку без збереження заробітної плати (або із частковим збереженням) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років
додаткову відпустку для працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства та/або жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років
а також інших відпусток, які передбачені Законом України «Про відпустки»

Водночас працівникам слід пам’ятати, що отримання відпустки є правом, а не обов’язком працівника, а тому роботодавець не може примусово направити працівника у відпустку без його згоди.

Простої та спосіб оплати праці під час простою

За законом час простою не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Допомога по частковому безробіттю

Частково внесено зміни до ЗУ «Про зайнятість населення» у частині допомоги по частковому безробітті.

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформленні трудові відносини.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має право звернутися протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва до служби зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зупинено строки позовної давності

Також під час дії карантину всі строки, визначені КЗпП та іншими кодексами, продовжуються на строк дії такого карантину.

Це зокрема:

процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову
збільшення або зменшення розміру позовних вимог
подання, витребування, забезпечення доказів
строки звернення до адміністративного суду
подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву
залишення позовної заяви без руху
повернення позовної заяви
пред’явлення зустрічного позову
розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження
розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження
розгляду касаційної скарги
подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами