Борги за комунальні послуги – чи мають право виселити з квартири?

#комунальні послуги

Примусові виселення, пеня та штрафи – залякування чи надавач житлово-комунальних послуг дійсно має на це право? Чи траплялися вам випадки несправедливих нарахувань?

Комунальні послуги споживають усі. До них належать постачання електроенергії, тепла, води, а також утримання будинку та вивіз сміття. Договірні відносини, що виникають між надавачем та споживачем комунальних послуг регулюються Цивільним кодексом України, а також законами «Про житлово-комунальні послуги» та «Про захист прав споживачів».

Надавач послуг відповідає за якість комунальних послуг та їх вчасне отримання споживачем, натомість на споживача покладено обов’язок оплачувати послуги. За невчасну оплату надавач має право нараховувати пеню, а у деяких випадках – навіть припинити надання відповідних послуг.

«Якщо у споживача є претензії щодо якості та кількості послуг, то це не є підставою не сплачувати за ці послуги, – застерігає адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – Споживач має право звернутися із письмовою скаргою до надавача цих послуг та вимагати зменшення вартості за неякісні послуги або за ненадання послуг. Якщо надавач послуг відмовляється це робити, то лише в судовому порядку споживач має право вимагати зменшення вартості. При цьому необхідною умовою буде доведення того, що послуги не надавалися або надавалися не якісно».

За словами Катерини Коваленко, бувають випадки, коли споживач не користується послугами, наприклад у зв’язку з тим, що тривалий час не проживає у квартирі/будинку, але через відсутність лічильників вимушений сплачувати за комунальні послуги.

«У такому разі споживачу необхідно звернутися до надавача відповідних послуг із письмовою заявою, у якій відмовитися від отримання послуг», – зазначає адвокат.

Читайте також: Перевірка квартири перед купівлею: на що звернути увагу

 Коли нараховується пеня

 Закон «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі. Однак ця пеня не може бути вищою  0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. А загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. У статті 26 закону йдеться про те, що нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Однак ця ж сама стаття містить норму, згідно з якою пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Крім закону, норми щодо нарахування пені містяться у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів, та нормативно-правових актах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – Правилах постачання природного газу та Правилах роздрібного ринку електричної енергії.

Як споживач, так і надавач комунальних послуг мають право звернутися до суду для вирішення спірних питань. При цьому необхідно враховувати, що надавач може вимагати стягнення зі споживача не лише пені, а й інфляційного нарахування. Як відомо, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

«Слід знати, що нормами Цивільного кодексу України встановлена позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, у даному випадку – про стягнення платежів за житлово-комунальні послуги та пені, інших штрафних санкцій, – говорить адвокат Катерина Коваленко. – Загалом до стягнення платежів за житлово-комунальні послуги  встановлена загальна позовна давність у три роки. А за стягнення пені законом встановлена спеціальна позовна давність у один рік».

Таким чином, суд має право стягнути з особи пеню лише за один рік, який обраховується до дати подання відповідного позову, пояснює адвокат.

«Однак якщо споживач не заявить в суді письмову заяву про застосування строку позовної давності, то суд самостійно не має права застосовувати позовну давність», – зазначає Катерина Коваленко.

 Відключення комунальних послуг

Законодавство передбачає можливість відключення газу та електропостачання, якщо споживач не оплачує послуги. Натомість для постачання теплої та холодної води такої можливості не передбачено. Водоканал може лише звернутися до суду, щоб вирішити питання повернення боргу.

Згідно із Правилами постачання газу, затвердженими постановою НКРЕКП, відключення газу може відбуватися не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала б бути оплата. Споживач має бути повідомлений про відключення не пізніше, ніж за 3 дні. Йому має бути вручене письмове попередження. Відповідно, якщо надавач послуг із газопостачання порушив строки відключення чи повідомлення, або ж припинив надання послуги без повідомлення, це може слугувати для споживача приводом для звернення до суду.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП, передбачають можливість відключення електроенергії не лише через відсутність оплати, але й через те, що споживач не допускає представників компанії до лічильника. Правила встановлюють строк у 10 днів між повідомленням та фактичним відключенням енергопостачання.

Примусове виселення з квартири

Дійсно, законодавством передбачене накладення арешту на єдине житло боржника з оплати комунальних послуг. Однак для цього сума боргу має перевищувати 20 мінімальних заробітних плат. Приміром, станом на жовтень 2020 року ця сума становила 100 000 грн.

Накласти арешт на майно має право виконавча служба у разі, якщо є судовий наказ або відкрито позовне провадження. Тобто підприємство звернулося проти споживача із судовим позовом, отримало відповідне рішення суду і вже з ним звернулося у виконавчу службу.

При цьому звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється, якщо у боржника відсутні кошти, доходи або рухоме майно. Із об’єктів нерухомого майна в першу чергу стягнення звертається на окрему від будинку земельну ділянку, інші приміщення, що перебувають у власності боржника. Стягнення на квартиру чи житловий будинок, в якому проживає боржник, звертається в останню чергу.

«Згідно закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на майно, що належить боржникові – фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, – зауважує Катерина Коваленко. – Як приклад, якщо у боржника є квартира і у ній проживає малолітня дитина, й іншого місця проживання дитина не має, то в даному випадку не можливо здійснити стягнення на цю квартиру».

 Дуже часто надавачі комунальних послуг неправильно нараховують суми вартості спожитих послуг, нараховують незаконні штрафи або ж намагаються припинити надання послуг без належного повідомлення. У таких випадках слід відстоювати свої права, користуючись порадами професійних юристів.

Читайте також: Як поділити кредит при розлученні: розповідає адвокат

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *