Економічне майбутнє України. Чого ми досягли та як рухатися вперед

2016-й приніс українській економіці радісну новину — нарешті після важких 2014-2015 років у нас почалося економічне зростання. Оскільки тільки в січні наступного року українцям повідомлять статистику за рік попередній, ми підбили власні підсумки та окреслили прогнози економічного майбутнього України на 2017 рік

Дещо про пророцтва МВФ

У підсумку на кінець 2016 року ми матимемо незначне зростання економіки. Принаймні, такої думки дотримується Олександр Жолудь, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень:

На превеликий жаль, темпи, які ми очікуємо, будуть відносно низькими. Чому? Тому що наразі в країні немає ще передумов, які б надали серйозного поштовху цій тенденції

Але попри те, що темпи економічного зростання не будуть суттєвими, все ж вони спостерігатимуться. Так, за інформацією Мінекономрозвитку, у підсумку на кінець 2016 року воно має скласти не менше 1%, а інфляція — 14,1%.

Цікаво, але Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій прогноз, даний декілька місяців тому. Зростання української економіки — ВВП — наприкінці 2016 року буде на рівні 1,5%. Показник інфляції — від 13,5%.

Як бачимо, картина від МВФ є навіть оптимістичнішою, ніж її «вимальовують» вітчизняні експерти. Натомість Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), своєю чергою, погіршив свій же прогноз, даний на початку року, — зростання ВВП понизив із 2% до 1,5%.

Гра в політику і курс валют

Кажучи словами заступника голови правління Нацбанку України Олега Чурія, загострення політичного протистояння викликає нервозність на валютному ринку. І таке відбувалося не раз протягом 2016 року. Востаннє ми відчули це в листопаді:

Як наслідок, курс гривні тоді пересік відмітку 26 грн за долар. Тому подальша дестабілізація політичної ситуації загрожує розгойдуванням курсу нацвалюти та відповідними негативними явищами для економіки, — заявив представник регулятора

Звісно, труднощі не забарилися: станом на 15 грудня 2016 року Україна так і не отримала чергового траншу від МВФ, який і було покликано на захист національної валюти та поповнення золотовалютних резервів Нацбанку. Правда, останні протягом року значно поповнилися і досягли вже безпечного рівня, про який, приміром, в 2014-2015 роках можна було тільки мріяти.

Не можна не сказати про масову чистку банків (ліквідовано понад 90 фінустанов), що призвела до вкрай негативних наслідків, зокрема до надмірного навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). А це призвело до того, що через ліквідацію банків чимала кількість бізнесових структур, гроші яких зберігалися на коррахунках і депозитах, можуть ніколи не повернути свої кошти.

Що вже казати про фізосіб, яким протягом року також не повертали депозити. Це навіть спонукало Президента нашвидкуруч ухвалити окремий закон, аби обурення громадян не переросло в масові протести.

Читайте також: Хто має шанс повернути депозит із проблемного банку?

Які закони ухвалили, а до яких справа так і не дійшла

Які ж закони, ухвалені на сьогодні Верховною Радою протягом 2016 року, були найважливішими для держави?

Як зазначає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяна Журавель, взагалі, немає важливих чи неважливих законів:

Усі вони важливі — ті, що скеровано на розвиток економіки, покращення умов ведення бізнесу, наближення вітчизняного законодавства до європейських вимог. Одними з найбільш обговорюваних були, швидше за все, Закони України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій та статус суддів», адже ефективний судовий захист є однією з умов розвитку економіки.

Законодавство не є сталим, воно потребує удосконалення та доповнення, і з цього виходитимуть парламентарі при ухваленні нових законів. Однак є проекти, які не прийняті вже кілька років, наприклад, проект Трудового кодексу. Щодо відкриття ринку земель сільгосппризначення, то законопроект відносно останнього має бути доопрацьовано в комплексі з іншими законопроектами на стосунок таких земель

І дійсно, земельну реформу в країні цього року так і не розпочали. Хтозна, що стало реальною причиною цього, але очевидно одне — починати торгівлю землею сільгосппризначення в умовах ведення війни — не найліпша ідея.

Чи зрушила економіка з мертвої точки?

Так, за інформацією Держстату, якщо в перших місяцях 2016-го деяке падіння обсягів промислового виробництва порівняно з аналогічними періодами 2015 року було характерним для хімічної, деревообробної та машинобудування, то в другому півріччі — практично всі галузі демонстрували зріст. Зокрема металургійна, фармацевтична, харчова і текстильна.

Зростання обсягів виробництва протягом 2016 року було характерним і для сільськогосподарського виробництва. З червня й донині вони збільшилися порівняно з місяцями другої половини 2015 року.

Правда, як і раніше, так і наразі зменшуються обсяги виробництва у тваринництві. Хоча тенденція до скорочення виробництва саме у тваринництві була характерною не лише для нашого часу — таке відбувалося протягом довоєнних років. Причина регресу — небажання великих агропідприємств та населення тримати худобу (особливо поголів’я великого рогатої худоби) через дорожнечу кормів та великого навантаження людської праці.

Судячи з усього, Україна потроху викарабкується з економічного «дна», і таку динаміку, напевно, вона демонструватиме й надалі. Погодьтеся, нам є що надолужувати: наша економіка «впала» на 40-50% за 2014-2015 роки.

Про «поведінку» цін

За інформацією Держстату, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–жовтні 2016 року (більш свіжої офіційної та фахової інформації наразі не існує — Авт.) становив 109,4% (у відповідному періоді попереднього року — 139,5%). Тобто зростання вартості продукції цього року помітно знизило свої темпи.

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 0,6%. Найбільше (на 15,1–7,8%) зросли ціни на масло, молоко та молочні продукти, соняшникову олію, продукти переробки зернових. На 4,3–2,3% подорожчали м’ясо та м’ясопродукти, хліб, маргарин, безалкогольні напої, риба та продукти з риби, макаронні вироби. Водночас істотно (на 35,4%) знизилися ціни на овочі; на 12,5–5,0% подешевшали сало, яйця, цукор і рис.

Проте чималим шоком для громадян стало велике зростання тарифів на комунальні послуги. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 39,8%, що пов’язано з підвищенням тарифів на гарячу воду в 1,7 разів, електроенергію — в 1,6 разів, опалення — в 1,5 рази, природний газ — на 42,0%, водопостачання — на 37,1%, каналізацію — на 25,2%.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 7,2%, зокрема амбулаторні послуги подорожчали на 9,9%, послуги лікарень — на 8,3%, фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання — на 6,1%.

Ціни на транспорт підвищилися на 9,4%, насамперед через подорожчання палива та мастил на 16,7%, а також транспортних послуг на 3,7%.

На зростання цін вплинули й низька пропозиція на ринку, і збільшення витратності сільськогосподарського виробництва, волатильність (фінансовий показник, що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу, що змінюються в часі — Ред.) гривні.

Водночас стримувало інфляцію падіння світових цін на сировинних ринках, збільшення пропозиції на внутрішньому ринку продукції, що підпала під заборону РФ, низька купівельна спроможність людей.

Також значно зросли акцизні податки на алкоголь і тютюн, а також вартість першого. З 1 грудня ціни на горілку, коньяки та вина збільшилися від 20 до 60%. Причому, як прогнозують деякі фахівці, ці показники зростатимуть відчутно і в 2017 році.

До речі, одним із головних чинників зростання цін на сільськогосподарську та харчову продукцію послужило скасування спеціального режиму ПДВ для сільгоспвиробників.

Сюрпризи 2017-го: чого боятися і на що сподіватися

Прогнозуючи макроекономічні показники і тенденції в новому 2017 році, аналітики виходять насамперед із нещодавно анонсованого (та включеного до проекту Держбюджету-2017) зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень. І, дійсно, багато чого, як кажуть у народі, плясатиме від цього.

Підвищення доходів частини населення провокуватиме підвищення попиту на товари з їхньої сторони. Це може додати до показника інфляції наступного року 1%. Іншою серйозною проблемою може бути затримка отримання фінансування з боку МВФ. Це може спровокувати негативний ефект на платіжний баланс та курс гривні. Однак ми все ж таки очікуємо на отримання на початку 2017 року наступного траншу МВФ, — оптимістично резюмує свою думку глава Нацбанку Валерія Гонтарева

Ще один неприємний момент — період правління адміністрації Президента США Дональда Трампа (який сам по собі є доволі непередбачуваною особистістю — Авт.), збігатиметься з періодом масового повернення виплат Україною за зовнішніми боргами:

При цьому залучення нових кредиторів є малоперспективною справою. Це буде важким періодом для нашої країни. І якщо спершу Нацбанку вдасться утримати курс гривні (по відношенню до американського долара – Авт.) адміністративними методами, то в перспективі на нас чекатиме його подальше зростання, — прогнозує президент Асоціації захисту банків Катерини Назимко

До речі, і цей експерт, і чимало інших прогнозують, що за песимістичним сценарієм курс гривні до долара ще в першому півріччі 2017 року перетне показники 36-40. Проте, звісно, таке відбудеться лише за умови низки негативних тенденцій.

Що буде з цінами? За прогнозами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, вони будуть вищими за темпи інфляції на 2-3%. Якщо враховувати думку передових рейтингових та дослідницьких економічних агенцій, які прогнозують інфляцію на 2017 рік в межах 8,-9,5%, ціни на продукти повинні підвищитися на 10-12,5%.

Україна вступає в новий 2017 рік трохи економічно «зціленою» після двох років суцільного занепаду галузей. Сталого розвитку вдалося досягти переважній кількості видів промисловості та сільського господарства. Було врятовано гривню від подальшого падіння, проведено (правда тут є і «мінуси» і «плюси») чистку банківської системи. Проте в 2016 році була відбувалася вагома інфляція, значне зростання тарифів на комунальні послуги, що неабияк вдарило по бюджетах українських родин. Чимало сімей і надалі продовжують отримувати житлові субсидії, а це дуже важливо.

Хоч підвищення мінімальної зарплатні, як це буває завжди за економічними законами, автоматично призводить до підвищення цін на продукти, послуги, промтовари, чого не заперечують навіть можновладці, 2017-ий обіцяє нам стати роком подальшого економічного зростання та навіть спаду інфляції.

Ігор Гонта