Агробізнес в Україні: як усе працює і скільки грошей приносить

Останніми кількома роками агропромисловий комплекс (АПК) України відіграє чимраз важливішу роль в її економіці. До нашої сільськогосподарської та харчової галузі щораз ретельніше придивляються й іноземні інвестори, яких сьогодні не відлякує навіть хиткий фінансово-економічний стан нашої держави загалом. Розповідаємо, як агробізнес неминуче стає рушійною силою української економіки, чому в нього треба інвестувати, скільки грошей агропромислова галузь приносить Україні і що приваблює іноземних інвесторів.

Агробізнес б’є рекорди прибутковості

Як зазначає Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, за підсумками 2016 року ВВП агропромислової галузі (остаточні цифри буде оприлюднено протягом січня) становитиме 11,8% або 10,27 мільярдів доларів США.

За 2016 рік обсяги експорту товарів АПК (і сировини, і продуктів харчування – Авт.) сягнуть 13 мільярдів доларів. Це становитиме 32,5% загальноукраїнського експорту. Це все ще менше, ніж генерує промисловість (метали, машинобудування, мінерали, текстиль, взуття — 52,4%), але тенденція очевидна, — вважає чиновник.

І, дійсно, як ми писали раніше, незабаром агропромисловість може стати найголовнішою галуззю української економіки — а це промовистий «знак» саме для закордонних інвесторів. Часто-густо вони вбачають перспективи капіталовкладень, навіть якщо в країні триває війна.

Прямі іноземні інвестиції в АПК України склали на 1,5% більше, ніж попереднього року.

Вкладаючи свої кошти в український агробізнес, окрім нарощування внутрішньо-економічних темпів нашої країни (надаючи тисячі нових робочих місць), закордонні інвестори ще й збільшують експортні можливості нашого сільського господарства та харчової промисловості. Так, підприємства, створені на кошти іноземних капіталовкладників, у дуже стислі терміни експортують за кордон до 40-50% своєї продукції.

Чому інвестують передусім в олію?

Агропромисловість стала головною серед усіх галузей української економіки у 2016 році, у що іноземці інвестували найактивніше.

При цьому основним документом щодо питань іноземного інвестування є Закон України «Про режим іноземного інвестування»:

Вітчизняне законодавство надає іноземним інвесторам рівні умови для діяльності поряд із вітчизняними інвесторами. Згідно зі згаданим вище Законом, іноземні інвестиції можуть здійснюватися в будь-яких формах, які не заборонено законами України. Так, існують певні обмеження на рахунок землі, надр, інших природних ресурсів, — зазначає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяна. Журавель

Правильніше було б почати з передової підгалузі, нашої гордості — виробництва соняшникової олії. Тут Україні немає рівних — наша держава посідає перше місце в світі за показником експорту цього товару.

В 2015-2016 маркетинговому році (1 вересня 2015 — 31 серпня 2017 року) світовий експорт соняшникової олії склав 7,48 мільйони тонн, з яких на Україну припадало 4,1 мільйонів тонн.

Найбільше олії виробляють на Одещині

А от найбільші темпи зростання цього показника було зафіксовано в Дніпропетровській області.

Інвестори впевнені, що їхні інвестиції окупляться

У першому півріччі 2016 року на ринку олії України було реалізовано досить значний проект — міжнародна компанія Bunge Ukraine, вклавши 180 мільйонів доларів, закінчила будівництво та ввела в експлуатацію у Миколаївському морському порту свій другий великий виробничо-перевантажний комплекс. До його складу ввійшли олійний термінал та один із найбільших заводів із виробництва соняшникової олії.

На цьому іноземні інвестиції не закінчилися. Так, уже понад року недалеко від порту “Південний”, що на Одещині, діє великий олієекстраційний завод компанії Allseeds. До 2020 року компанія «загорілася» амбітними планами — збільшити потужність переробки на підприємстві в чотири рази. Обсяги інвестицій у цей завод склали 200 млн дол., компанія планує залучити загалом іще 400 млн дол.

Інвестори залюбки вкладають свої гроші у цю підгалузь АПК, адже ці інвестиції швидко окупаються.

Місце України на світовому ринку продовольства

На зерні стоїмо і стоятимемо далі

На другому місці — виробництво зерна. Навіть російські ЗМІ частенько писали в 2016-му і пишуть наразі про рекорди України на цьому сегменті ринку.

За інформацією Міністра агропромислового комплексу та продовольства України Тараса Кутового, в 2016 році Україна на 13% збільшила експорт зернових культур до рекордного показника — 39 мільйонів тонн. У найневдаліші для нашої економіки роки кінця 90-х–початку 2000-них в нашій державі лише збирали до 38–39 мільйонів тонн зернових, а тут ми маємо такий високий показник експорту.

До речі, як прогнозує Тарас Кутовий, за сприятливих умов (розвиток посівів, добротної роботи трейдерів тощо) в 2017 році Україна може експортувати ще більше — до 41 мільйона тонн. І це, звісно, не обходиться без участі іноземних інвесторів, які постачають в українські підприємства нові технології та нову техніку, активно вкладають кошти в розвиток інфраструктури та логістики.

Враховуючи загальну продовольчу кризу багатьох країн світу, де не вистачає власних зернових ресурсів, можна сказати, що українське зерно завжди знайде собі шляхи для просування. Проте, звісно, якщо ціни на нього в 2017 році будуть такими ж низькими, як це було в 2016-му, то валютна виручка від його продажу буде менш високою.

Протягом 2016 року спостерігалися позитивні зрушення у питаннях іноземних інвестицій в українське зерно.

Так, у квітні було відкрито зерновий термінал потужністю 2 мільйони тонн на рік, який будувався протягом 20 місяців за участі державної китайської компанії та міжнародного зернотрейдера Cofco Corporation, які вклали у це 75 мільйонів доларів.

У березні минулого року було відкрито й зерновий термінал в Іллічівському порту за участі швейцарської компанії Risoil S. A., що вклала в цей проект 70 мільйонів доларів. Цікаво, що до складу терміналу входить величезний склад, де можна зберігати одночасно 30 тис. тонн зерна.

Щодо інших великих інвестиційних проектів, то тут варто згадати відкриття у липні 2016 року побудованої коштом транснаціональної компанії Unilever чайної фабрики в Київський області потужністю 2 тис. тонн на рік. Фабрика може задовольнити як потреби українського ринку, так і постачати товари на експорт.

Міжнародна група компаній, Puratos (штаб-квартира знаходиться у Бельгії) — що спеціалізується на виробництві інгредієнтів для хлібопекарської та кондитерської промисловості, побудувала спеціалізований завод в Одеській області. В цю справу закордонний інвестор вклав 7 мільйонів євро. Вже 2016 року до 40% продукції підприємства почало постачатися на експорт.

Що відштовхує, а що приваблює інвесторів?

Які прогнози та плани в іноземних інвесторів щодо нашого агробізнесу у 2017 році? На думку виконавчого директора SigmaBleyzer Олега Устенка, цього року іноземні інвестиції також «оберуть» український АПК.

Які основні питання повинна вирішити влада України задля того, щоб активізувати залучення іноземних інвестицій у вітчизняні підприємства?

Деякі експерти вважають, що основним напрямком інвестицій в АПК України є формування земельного банку. Так, іноземні капіталовкладники зацікавлені в купівлі прав на орендовані земельні паї, аби розвивати на них рільництво.

Саме неможливість оформити землю у приватну власність і відштовхує більшість іноземних інвесторів. Це для них — надто великий ризик, адже вони не знають, що станеться з їхньою орендованою землею, де вони побудують потужні підприємства.

Однак в Україні існує з десяток іноземних компаній, які ще багато років тому взяли великі земельні паї в оренду (400-500 тис. га і більше) й обслуговують їх, вирощуючи соняшник, ріпак та сою тощо. До таких належать, приміром, американський агрохолдинг New Century Holding (NCH), «Українські аграрні інвестиції» від інвестиційної компанії «Ренессанс груп» тощо.

Звісно, що іноземні інвестори та господарі компаній, які було створено за великої участі іноземного капіталу, найбільшою перепоною для активізації бізнесу та збільшенню вкладів в український АПК називають корупцію на всіх щаблях влади. Проте за інформацією вітчизняних експертів та аграріїв, не меншою проблемою для них є те, що вони часто-густо не приділяють увагу нюансам специфіки нашого бізнесу.

Україна є дуже привабливою для інвестицій в її агробізнес навіть в умовах фактичного ведення війни. Іноземці обирають різні сегменти ринку АПК: виробництво олії, вирощування соняшнику, ріпаку, зерна тощо. Уважно дивляться вони і в бік тваринництва. Дійсно, 2017-й може стати роком іноземного інвестування саме в аграрні галузі України, враховуючи те, що вливання капіталів у банківську сферу та, приміром, у ту ж саму металургію, щороку суттєво зменшуються. Іноземців ваблять не лише наші родючі чорноземи, а й велике працелюбство українців.

На переконання можновладців, 2017 рік повинен зсунути з мертвої точки питання приватизації державних підприємств у сфері АПК та загалом це буде рік стабілізації, закріплення поточних позицій галузі та великих можливостей для розвитку, які ми не повинні упустити. Це також є дуже важливим для іноземних інвесторів.

Проте останніх відлякують, як і завжди, в будь-якій галузі економіки нашої країни, корупційна складова.

Ігор ГОНТА

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *