В Україні створено Бюро економічної безпеки – чого очікувати бізнесу?

#Безпека

Бюро економічної безпеки має вирішити проблему дублювання функцій органів, що ведуть боротьбу зі злочинами в економіці, та усунути тиск на бізнес в Україні. Принаймні, так задумували законотворці. Нещодавно прийнятий закон про БЕБУ визначив основи роботи нового органу, а також передбачив ліквідацію податкової міліції. Як саме діятиме БЕБУ – читайте у статті.

Проект Закону «Про Бюро економічної безпеки України», прийнятий 28 січня 2021 року Верховною Радою України в цілому, визначив принципи створення і завдання нового органу. Однак законопроект, що визначає його повноваження, досі знаходиться на розгляді у парламенті і ще навіть не пройшов перше читання. Йдеться про проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України» №3959. Тож що саме робитимуть 4 тисячі працівників  БЕБУ (саме таку граничну чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь визначив закон), ще достеменно невідомо.

Одразу зауважимо, що до другого читання із законопроекту було виключено усі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Зокрема, в редакції першого читання пропонувалося змінити процедуру розгляду матеріалів до відкриття кримінального провадження та ввести в КК статтю щодо шахрайства з ПДВ. Прийнятий закон про БЕБУ не містить цих змін, і в цілому він досить рамково описує майбутню діяльність органу. Однак є деталі, на які вже сьогодні варто звернути увагу. 

Хто керуватиме БЕБУ

До другого читання із законопроекту було виключено всі повноваження Президента України, що були запропоновані до першого читання та стосувалися утворення БЕБУ, затвердження його організаційної структури, призначення та звільнення Директора Бюро, створення Ради громадського контролю тощо.

Наразі Директор БЕБУ призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України за пропозицією конкурсної комісії. До складу комісії входять 9 осіб: три особи, визначені Радою національної безпеки і оборони України, три особи, визначені Кабінетом Міністрів України, дві особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання системи оподаткування, та одна особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання організації та діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової діяльності.

При цьому слід розуміти, що РНБО підпорядковується Президенту, тобто таким чином він все ж таки зберігає опосередкований вплив на БЕБУ.

Чи дійсно функції не дублюються

У прикінцевих положеннях закону про БЕБУ йдеться про те, що Кабінет Міністрів України не пізніше, як за півроку з дня набрання чинності законом має забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України.

Норми, що стосуються розслідувань в сфері економіки, виключені і з Закону України «Про Службу безпеки України». Однак ці досягнення можуть бути нівельовані Президентським законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України» №3196, який вносить зміни до ст. 19 закону «Про національну безпеку України», зберігаючи повноваження СБУ та її завдання у сфері контролю економіки. Зокрема, законопроект визначає завданням Служби безпеки «контррозвідувальний захист… об’єктів критичної інфраструктури, а також контррозвідувальний захист економічного добробуту України від впливу спеціальних служб іноземних держав, іноземних підприємств, організацій та установ».

Якщо врахувати ще й те, що закон про БЕБУ не торкнувся повноважень національної поліції, навряд чи можна говорити про те, що завдання концентрації функцій боротьби з економічною злочинністю в єдиному державному органі вирішено.

Цивільний чи мілітаризований орган?

Закон передбачає, що БЕБУ у своїй аналітичній діяльності застосовує ризик-орієнтований підхід. Вводиться посада «аналітик БЕБУ», завдання якого – здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань БЕБУ.

Водночас статтею 19 закону передбачено, що: «На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України». Вводяться нові звання вищого начальницького складу – «генерал-лейтенант Бюро економічної безпеки» та «генерал-полковник Бюро економічної безпеки».  Тобто відповідь на питання, чи є новий орган цивільним чи мілітаризованим, не є однозначною.

Треба також враховувати, що згідно з новим законом, структура, штатний розпис, положення про структурні підрозділи центрального апарату та територіальних управлінь, посадові інструкції працівників БЕБУ затверджуються Директором Бюро. За таких умов йому ніщо не завадить створити будь-який силовий підрозділ, навіть спецназ, у структурі БЕБУ. Це тим більше можливо тому, що по факту всі співробітники з податкової міліції перейдуть у новостворене Бюро, а норма про проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа конкурсантів на посади в БЕБУ залишилася не більше як фікцією. Адже негативні наслідки відмови від такого опитування відсутні.

Втім законотворець все ж таки зробив змогу запровадити інструменти впливу громадськості на діяльність новоствореного органу. Йдеться про Раду громадського контролю у складі 15 осіб, яка згідно із законом формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу шляхом рейтингового інтернет-голосування громадян України. Чи зможе Рада допомогти БЕБУ у виконанні своїх завдань, зокрема щодо усунення тиску на бізнес, покаже час.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *