Як працюють цільновірусні вакцини

#вакцина

В Україні розпочато щеплення новою вакциною CoronaVac. На відміну від попередньої, векторної Covishield, нова вакцина цільновірусна та інактивована. Що це означає та чим відрізняються ці види вакцин – читайте у статті.

На відміну від цільновірусних, у векторних вакцинах використовуються лише частини вірусу, які доставляють в клітини білок потрібного мікроорганізму, щоб активувати імунну відповідь. Цільновірусні вакцини натомість використовують вірус повністю – ослаблену (аттенуіровану) або деактивовану форму патогена, який викликає захворювання. В залежності від цього вони діляться на два типи.

В живих аттенуірованих вакцинах використовується ослаблена форма вірусу, яка все ще може рости і розмножуватися, але не викликати хвороби. Інактивовані ж вакцини, до яких належить і CoronaVac, містять віруси, генетичний матеріал яких був зруйнований під впливом тепла, хімікатів або радіації, тому вони не можуть інфікувати клітини і відтворюватися, але можуть викликати імунну відповідь.

Обидві стратегії вакцинації є випробуваними і перевіреними і складають основу багатьох існуючих вакцин. Наприклад, вакцини проти жовтої лихоманки і кору – це живі аттенуіровані вакцини, а проти сезонного грипу і гепатиту А – інактивовані вакцини.

Читайте також: Як записатися на вакцинацію: офіційна інформація vs реальність

Як цільновірусні вакцини викликають імунітет?

Живі аттенуіровані та інактивовані вакцини містять патоген, що викликає хворобу, але тип імунітету, який вони викликають, трохи відрізняється.

Живі аттенуіровані вакцини отримують з вірусів, які були ослаблені в лабораторних умовах так, що при введенні вони заражають клітини і розмножуються, але не викликають або викликають дуже легке захворювання. Однак вони можуть бути непридатними для людей з ослабленою імунною системою (наприклад, з ВІЛ) і вагітних жінок. У дуже рідкісних випадках живі аттенуіровані вакцини можуть повернутися до більш патогенної форми, викликаючи захворювання у вакцинованих або контактних з ними осіб. Зокрема, це було помічено відносно поліовірусу вакцинного походження, пов’язаного з пероральною поліовакциною.

Оскільки ці вакцини є просто ослабленими версіями природних патогенів, імунна система реагує так само, як і на будь-якого іншого клітинного загарбника. Вона включає Т-кілери (ідентифікують і знищують інфіковані клітини), Т-хелпери (підтримують виробництво антитіл) і В-клітини (продукують антитіла, націлені на патогени, що ховаються в інших частинах тіла). Ця імунна відповідь триває до тих пір, поки вірус не буде виведений з організму. У клітинної пам’яті є достатньо часу, щоб розвинутися проти вірусу. Через це живі аттенуіровані вакцини можуть викликати імунну відповідь, яка майже така ж сильна, як вплив дикого вірусу, але без захворювання.

Інактивовані вірусні вакцини також містять вірус, що викликає хворобу, але їхній генетичний матеріал був знищений. З цієї причини вони вважаються більш безпечними і стабільними, і їх можна вводити людям з ослабленою імунною системою. Інактивовані віруси зазвичай містять багато білків, на які імунна система може реагувати. Але оскільки вони не можуть інфікувати клітини, інактивовані вакцини тільки стимулюють опосередковані антитілами відповіді, і ці відповіді можуть бути слабшими і менш тривалими. Щоб подолати цю проблему, інактивовані вакцини часто призначають разом з ад’ювантами (агентами, що стимулюють імунну систему).

Як виготовляють вакцини?

Для різних вірусів потрібні дещо різні виробничі процеси, адже для кожного з них потрібне окреме обладнання та засоби. Наприклад, вірус грипу вирощують всередині запліднених курячих яєць, які мають бути отримані зі спеціалізованих стерильних приміщень для несучок. Вірус поліомієліту вирощують в чашках з клітинами, які вимагають особливого поводження, в той час як вакцини на основі бактерій вирощуються в великих біореакторах. Вирощування живих патогенів означає необхідність прийняття суворих запобіжних заходів, щоб вірус не вислизнув і не заразив працівників вакцинного заводу.

Після вирощування великої кількості вірусу або бактерій їх необхідно ізолювати, очистити і послабити, в залежності від вакцини. Кожен з цих етапів вимагає спеціального устаткування, реагентів і строгих процедур, тому виробництво вакцин – високовартісний науковий процес.

Чи можна поєднувати різні види вакцин?

Вакцини різних типів не є взаємозамінними. Люди, що отримали першу дозу вакциною Covishield, не можуть щеплюватися вдруге вакциною іншого типу, наприклад CoronaVac. Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України, інтервал між введенням першої та другої доз вакцин Covishield становить з 8 до 12 тижнів. Відомство обіцяє доставити необхідну кількість препаратів для людей, що були привиті цією вакциною, в строк.

Читайте також: Симптоми коронавірусу і як його самостійно відрізнити від грипу

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *