Ключ до самомотивації: що рухає нас вперед

#самомотивація

Самомотивація – сила, яка спонукає нас діяти. Чому одні люди майже весь час відчувають бажання щось робити, а іншим для того, щоб зрушити з місця, потрібен локомотив? Що допомагає вам бути замотивованими? Діліться з нами порадами в коментарях!

Кохання, потреба в грошах, бажання слави чи визнання оточуючих – факторів, які змушують нас рухатися в напрямку досягнення свої цілей, може бути багато. Вміння мотивувати себе – важлива навичка, адже розвиток, до якого вона спонукає, дає нам відчуття задоволення собою та покращує загальну якість життя. Розуміння законів самомотивації може допомогти вам розвинути цю важливу частину емоційного інтелекту.

Даніель Гоулман, автор кількох книг про емоційний інтелект, виділяє чотири елементи, які на його думку, становлять основу самомотивації: потяг до самовдосконалення, віру в особисті цілі, ініціативність та оптимізм. Відповідно, песимістам чи пасивним людям по життю буде важко змотивувати самих себе. Нелегко з самомотивацією і тим, хто не надто самокритичний і вважає себе ледь не ідеальним, адже якщо ти занадто самовпевнений, то і розвиватися тобі не потрібно.

Читайте також: Ранок успішної людини – або секрети управління часом

Хімія самомотивації

Щоб простежити джерело мотивації, давайте почнемо з мозку, де нейромедіатори передають хімічні повідомлення, які впливають на решту тіла.

Дофамін з’являється тоді, коли ваш мозок усвідомлює, що ось-ось має статися щось важливе. Його роль полягає в тому, щоб спонукати нас діяти для досягнення чогось хорошого або для уникнення поганого. Мозок можна навчити харчуватися спалахами дофаміну. Одним із способів досягти цього є встановлення короткострокових цілей. Дофамін буде надходити кожного разу, коли ви виконуєте крок. Тож фіксуйте невеликі досягнення, складіть список справ із мікро-завдань, виконання яких нестиме вам задоволення.

Адреналін виробляється, коли ми відчуваємо, що загроза неминуча. Якщо ми розглядаємо дії, які ми маємо здійснити для досягнення своїх цілей, як загрозу, наш організм буде виробляти адреналін, і ми уникатимемо їх. Адреналін переконає нас відійти від «загрози». Однак якщо ми сприйматимемо бажану поведінку як щось позитивне, а поведінку, якої хочемо позбутися, як загрозу, то зможемо використати силу адреналіну на свою користь. Приміром, ранкову пробіжку можна сприймати не як виснажливе тренування, а як «втечу» від поганої фізичної форми. Адреналін зосередить наше мислення і забезпечить нас енергією, щоб позбутися чогось небажаного. 

Серотонін відіграє важливу роль у регуляції настрою, сну, тривоги та апетиту. Коли нас визнають за наші досягнення, вивільняється серотонін, який забезпечує нам почуття гордості. Тож не забувайте хвалити себе та інших за добре виконану роботу. Хорошими джерелами серотоніну є банани, квасоля, яйця, листова зелень, горіхи та насіння. Підвищити рівень цього гормону допоможуть регулярні фізичні навантаження та прогулянки у сонячну погоду.

Кортизол виділяється під час стресу. Професор Емі Кадді з Гарвардської школи бізнесу пропонує спеціальну позу, яка знижує рівень кортизолу та підвищує мотивацію. Це так звана поза «високої сили»: стоячи з розведеними руками та вдихаючи на повні груди, наче Супермен чи Чудо-жінка. Таким чином ми генеруємо енергію та відчуття сили, що позначається і на гормональному рівні, стверджують дослідження.

Рефреймінг

Рефреймінг, або переосмислення вашого мислення може бути корисним для самомотивації.

Наприклад, страх від покарання за невиконану роботу може не завжди бути мотиваційним, а от стимул, тобто що ви отримаєте, якщо робота буде виконана, може бути більш заохочуваним.

Приміром, якщо ваша робота не надто високооплачувана і заробіток не мотивує, подумайте про кар’єру, можливо, те, що ви робите корисне для вашого просування по службі чи престижу.

Зв’язок самомотивації та стресу

Наприкінці 1900-х років слово «стрес» використовували інженери в галузі будівництва мостів. Вони позначали ним величину тиску та напруги на мосту від сили тяжіння, вітрів та інших чинників. Психологи застосовують термін стрес для позначення рівня психічного та емоційного тиску, який ми відчуваємо в різних ситуаціях, викликах та завданнях. У психології стрес – це не щось зовнішнє, що можна виміряти, а внутрішні переживання, відповідно і долати його треба теж «внутрішньо», працюючи зі своєю свідомістю.

Якщо через стрес ви більше не можете сконцентруватися на тому, щоб робити щось корисне, «переключіться» на щось інше. Вийдіть на невелику прогулянку, поспілкуйтеся з друзями, зробіть фізичні вправи. Подумайте, чи правильно сформульовані ваші цілі, щоб мотивувати вас. Адже як казав Томас Джеферсон: «Ніщо не здатне зупинити людину з правильним внутрішнім настроєм на шляху до досягнення мети. Ніщо на землі не здатне допомогти людині при неправильному ставленні до справи».

Читайте також: Що таке саббатікал, і як він допомагає відкрити «друге дихання» в роботі

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *