Ціна траншів від МВФ: що отримає, а що втратить Україна

Нарешті практично річні очікування чергового траншу від МВФ таки здійснилися – ця фінансова інституція надала Україні 1 мільярд доларів. Чому це сталося саме зараз? На що пішла влада заради цього? Що дасть нашій країні — її економіці та національній валюті — така «щедрість» від Фонду? Що робити надалі державі задля отримання нових траншів від МВФ і як це вплине на життя українців?

Чи були умови жорсткими?

Вже після того, як цю радісну звістку було розповсюджено мало не з вуст Президента України, у пресі та інтернет-ЗМІ стали з’являтися інформація про те, що МВФ виставив (для подальшої співпраці) доволі жорсткі умови.

Нібито інституція хоче, аби було об’єднано українське пенсійне законодавство, що сьогодні складається з двох десятків окремих документів. Ще — Україні треба до грудня включно ухвалити закон, згідно з яким поступово збільшувався пенсійний вік. Серед інших вимог до пенсійної реформи — начебто встановлення єдиного принципу пенсійного забезпечення без надання пільг будь-яких професіям (окрім військових), розширення бази внесків до системи соцзабезпечення, встановлення справедливого податкового режиму для пенсій та багато іншого.

Ще однією вже «непенсійною» вимогою є начебто введення до кінця жовтня тимчасового механізму корегування тарифів на газ та опалення за щоквартальним принципом на той випадок, коли тарифи відхиляться від повного покриття імпортної вартості газу на 10% та більше.

Також начебто МВФ вимагає, щоби до кінця жовтня Кабінет міністрів України затвердив та оприлюднив перелік державних підприємств, визначивши, які з них залишаться в державній власності, а які й узагалі будуть ліквідовані.

Проте і це ще ніби не все — до кінця поточного місяця урядові необхідно подати до парламенту законопроект про обіг сільськогосподарських земель (ми про це вже писали — це необхідна норма для відкриття ринку землі) та прийнятті актів щодо посилення Цивільного процесуального та Господарсько-процесуального кодексів по відношенню до внутрішніх транзакцій та арешту банківських рахунків.

Отож, якщо всі ці вимоги є правдивими, то вони, дійсно, є надто жорсткими.

Взагалі, як зазначає юрист з міжнародного права Олена Садовець, казати, що знаходиться в цьому документі і які вимоги до нас ставить МВФ, поки що зарано.

Меморандум — це односторонній документ, підписаний Урядом України від імені України. І хочу звернути увагу, що орган, який уособлює владу народу, поки що тексту Меморандуму не бачив. Про зазначене можна стверджувати, по-перше, виходячи з назви Розпорядження КМУ «Про схвалення проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику», а також із закликів деяких депутатів надати їм для прочитання текст цього Меморандуму.

Таким чином, Меморандум є листом Уряду України, в якому він бере на себе зобов’язання перед МВФ вчинити певні дії. МВФ зі свого боку оцінює скільки додаткових коштів з’явиться від запропонованих дій та направляє Україні свої Рекомендації. Отже, стверджувати, що МВФ вимагає збільшення пенсійного віку чи підвищення тарифів, некоректно, оскільки це — запропонований план розвитку від імені Уряду України, а не те, що зазначено в рекомендаціях.

У рекомендаціях дійсно іде мова про необхідність проведення реформ, за допомогою яких може бути покращено економічний стан України. Так, у своїх рекомендаціях МВФ наполягав на реформі правоохоронних органів та пенсійної системи. Для детального аналізу рекомендацій, оскільки вони є визначальними для подальшої економічної долі держави, вважається за доцільне обов’язкове завчасне опублікування їх в офіційних джерелах, а також завчасне (а не після відсилання МВФ) публікування Листів про наміри Уряду України для їх обговорення з громадськістю, як того вимагають засади демократії, — зазначає вона

Щодо тарифів на газ та опалення, то тут слід сказати, що вони й так досягли своїх ринкових значень. І взагалі, на думку багатьох експертів, у нас тепер є можливість реагування на кон’юнктуру ринку. Таким чином, тарифи на енергопослуги можуть не лише збільшуватися, а й зменшуватися.

Стосовно інших питань та можливих вимог МВФ до України щодо отримання наступних траншів, то слід додати, що за інформацією Адміністрації Президента України, найближчим часом представники цієї фінансової інституції повинні зустрітися з главою нашої держави. Звісно, що розмовлятимуть про певні зміни та поступки задля отримання наступних траншів.

Тут особливу увагу треба приділити тому, що гроші від МВФ тісно пов’язані з отриманням коштів з інших джерел. Так, без цього Україна ніколи б не отримала гроші від Світового банку, що разом становлять 2 мільярди доларів. До того ж отримання чергового траншу від МВФ — своєрідний сигнал для закордонних інвесторів, що Україна розвивається і в неї можна вкладати кошти.

Це, приміром, підтверджує й головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

«Зелене» світло від МВФ відкриє доступ до отримання фінансування від інших офіційних кредиторів, включаючи 1 мільярд доларів від кредитних гарантій США, що ми їх очікуємо отримати до кінця вересня 2016 року, а також кредит на купівлю газу «Нафтогазом України» в розмірі 0,5 мільярдів доларів (гарантом якого виступає Всесвітній банк). Також треба ще додати 0,6 мільярдів євро бюджетного фінансування від ЄС, — резюмує вона

Хоча, за словами пані Білан, для отримання останнього Україна має виконати низку вимог, зокрема ухвалити закон про незалежного регулятора енергоринку.

Міжнародні резерви поповнилися і гривня зміцніла

На що ж пішов цей 1 мільярд доларів, який днями було «надіслано» від МВФ?

100% цих коштів було скеровано саме на поповнення міжнародних резервів Національного банку України.

Нехай різні експерти не спекулюють на цьому питанні — чимало з них заявляє, що ці гроші буде “розбазарено”. Саме вони пішли куди треба — держава поповнила свої золотовалютні резерви і це дуже добре. Добре й тому, що такі кошти надійшли в Україну напередодні початку дуже важливої кампанії — опалювального сезону, коли традиційно збільшується імпорт енергоресурсів в країну і починає знижуватися курс гривні. Тепер її коливання будуть зовсім некритичними, — зазначає пані Садовець.

Інші експерти також вітають отримання чергового траншу кредиту МВФ. Проте, за словами головного економіста Альфа-Банку (Україна) Олексія Блінова, таке рішення цієї інституції матиме стабілізуючу, але не закріплюючу дію на національну валюту.

Слабкість гривні протягом останнього року була викликана такими фундаментальними факторами, як зменшення обсягів експорту та відсутність притоку приватного капіталу в країну. Оскільки транш МВФ ніяк не скасовує ці фактори, він не здатний сам по собі змінити тенденцію на валютному ринку. Восени гривня буде зберігати сезонно підвищену волатильність в помірних межах — коливання з амплітудою до 10%, — зазначає він

Утім, приміром, директор казначейства Ощадбанку Володимир Ісаков вважає, що тренд до закріплення гривні може тривати й надалі:

Лише звістка про можливе надання чергового траншу МВФ позитивно вплинула на курс гривні по відношенню до ключових валют світу. На фоні цих подій тренд буде і надалі лише зміцнюватися й тривати. Проте в подальшому все залежатиме від ринкових факторів та макроекономічної ситуації, — зазначає він

Що ж треба зробити Україні, щоби й надалі отримувати чергові транші від МВФ?

Олена Білан зазначає, що згідно з коментарем глави цієї інституції Крістін Лагард, МВФ вимагатиме від України, аби було ухвалено хороший бюджет на 2017 рік за рахунок проведення пенсійної реформи (знову про пенсійну реформу, про яку ми писали на початку матеріалу: без цього фактора грошей нам надалі просто не отримати, натомість виконання таких потреб у нашій проблемній країні може значно збільшити соціальне напруження — Ред.).

Також в державі повинні бути чіткими подальші зміни у відновленні банківської системи та нещадна боротьба із корупцією, — говорить експерт

Державні банки закриють?!

Чого очікувати банківській системі в цьому ракурсі, яка вже й так «втратила» практично 40% своїх фінансових установ? По-перше, як вважають експерти, згідно з Меморандумом МВФ та України, Міністерство фінансів повинно зайнятися процесами часткової або навіть й повної приватизації державних банків. Так, до середини 2018 року (на це, як ми бачимо, Україні надається практично 2 роки) два найбільших банки (можливо, йдеться про Ощадбанк та Укрексімбанк) повинні залучити приватних інвесторів, які куплять не менше, ніж 20% їхніх акцій.

До того часу буде повністю відмінено повну державну гарантію депозитів Ощадбанку. Сам по собі цей факт є доволі негативним. Отже, в країні зникне практично єдина фінансова установа, яка так би мовити іменем держави (не Фонд гарантування вкладів фізосіб) гарантувала повернення фізичним та юридичним особам їх вкладів. Враховуючи останні події навколо банку «Михайлівський», коли обурені люди не знають, яким чином і коли отримають свої гроші, те що в країні практично не буде державних банків, є поганим сигналом, — коментує це важливе питання економіст Валерій Купченко

Проте слід додати й таке: в тому ж Меморандумі прописано, скажімо так, «зворотну дію держави». Так, вона повинна мати справу в участі долі (рекапіталізації) проблемного системного банку. Згадаємо, що зовсім нещодавно такі проблеми начебто мав найбільший приватний системний банк України — Приватбанк. Навіть влітку голова правління Нацбанку Валерія Гонтарева висловлювала думку, що в разі, якщо ця фінустанова не вирішить своїх проблем, то її буде націоналізовано.

Чимало експертів впевнені в тому, що саме така можлива дія держави наробить чимало шкоди — адже Приватбанк «настільки вписався в українське життя десятків мільйонів людей», що це може зовсім завалити банківську систему. Якщо, звісно, Нацбанк України не ухвалюватиме професійних виважених рішень, які йому часто-густо, відверто таки скажемо, даються нелегко.

Відомий фінансовий експерт Віталій Шапран вважає, що в тому разі, якщо у власників Приватбанку не знайдеться в подальшому коштів, то його таки можуть націоналізувати.

І небанківський ринок треба реформувати

Україна пообіцяла МВФ (і вона таки робитиме це й надалі) реформувати небанківський ринок. Це, в першу чергу, стосується передачі функцій Нацкомфінпослуг до Нацбанку. Тобто, наглядом за лізинговими, страховими, фінансовими компаніями, кредитними спілками та ломбардами займатиметься наш головний фінансовий регулятор. Чимало учасників ринку дуже негативно коментують ці дії.

Приміром, генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Вячеслав Черняховський зазначає, що страховому ринку потрібен незалежний та професійний нагляд, а не такі пертурбації. На його думку, наслідком цього можуть бути непослідовні та необґрунтовані дії Нацбанку у питаннях нормотворчості, встановленні певних показників, які виходитимуть за рамки реальних потреб страховиків. Тобто і вони не чекають від цього нічого хорошого.

Отримання чергового траншу кредиту від МВФ, загалом, позитивно вплинуло та й впливатиме надалі на валютний ринок країни (курс гривні буде стабільним протягом певного часу), золотовалютні резерви поповнилися і поповнюватимуться, можливо підуть до України іноземні інвестори.

Проте МВФ чекає від України реформ, які можуть негативно вплинути на звичайних людей, приміром, та ж сама реформа пенсійного законодавства, про яку ми писали спочатку. Звичайні люди неоднозначно сприйматимуть її. Також реформування банківського сектору, крім позитивів (закриття проблемних фінустанов), може призвести до того, що в країні не буде жодного банку, де б гарантії повернення вкладів надавала сама держава.

Окрім того, деякі експерти не виключають, що незабаром мораторій на стягнення житла валютними кредитоотримувачами (валютна іпотека), який вже діє в нашій країні протягом двох років, буде знято. Це також було одним із «побажань» керівників МВФ. Звісно, що цей факт сам собою також викличе нові соціальні збурення.

Однак не можна констатувати того позитиву, до якого «підштовхує» МВФ Україну — в державі тривають реформи, йде боротьба із корупцією. Якби ми взагалі не отримували допомогу від наших іноземних інституцій (які ж, звісно, ставлять свої умови для отримання коштів), то напевно й такої боротьби було б дуже мало.

Ігор Гонта

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *