Ні слова: за наклеп в інтернеті можна сісти за ґрати

Інтернет-спільнота обговорює все: від політики до приватного життя. Ми самі й наші друзі в соцмережах щодня щось публікуємо, коментуємо чи поширюємо. Водночас ми часто не звертаємо уваги на те, що іноді ця інформація не просто суперечить істині, а й почасти паплюжить чиюсь репутацію, руйнує стосунки й навіть життя інших людей.

Так, кілька років тому школярі до самогубства зацькували свою однокласницю в соціальній мережі. Міліція взялася перевіряти соцмережу, коли перевіряти було вже нічого. Зв’язатися з адміністрацією соцмереж і вмовити їх видалити образливе з чужої сторінки було майже нереально. Спонукати їх та інтернет-провайдера розкрити інформацію про інтернет-хуліганів й нині могли тільки правоохоронці.

Зовсім нещодавно американська школярка наклала на себе руки. Після повернення додому на своїй сторінці в соцмережі Facebook вона виявила численні образливі записи, що й призвело до трагедії.

Переважна більшість обмовників звикла до безкарності й розв`язності. Вони часто ховають свої справжні імена за вигаданими псевдонімами та прізвиськами, але нині сучасні технології дозволяють легко дізнатися всю інформацію про пристрій, з якого було відправлено неправдивий коментар: IP, провайдер, мобільний оператор, персональні дані. Словом, усе, навіть про вподобання в музиці й розклад занять.

Українські можновладці виводять боротьбу з наклепами в мережі Інтернет на новий рівень, намагаючись узаконити відповідальність за розповсюдження неправдивої, наклепницької інформації. Адже навіть пересічний громадянин може стати рупором в інтернеті для сотень тисяч користувачів. До чого ж можуть призвести нові зміни та в чиїх вони інтересах?

За коментар – до в’язниці?

А закон, швидше за все, стане ще суворішим по відношенню до наклепників. Планується, що кримінальна відповідальність розповсюдиться на осіб, що вчиняють наклеп умисно або навіть необережно – тобто несумлінно ставляться до перевірки інформації, яку вони поширююють. Але соцмережі з того й мають таку популярність, що користувачі таких сайтів можуть вільно обговорювати чутки, дошукуючись таким чином істини, жартувати, іронізувати й при цьому робити це публічно.

Тим паче, передбачено, що наклепник матиме сплатити штраф до ста неоподатковуваних зарплатних мінімумів, іти на громадські роботи (до 200 годин) або на виправні роботи (до 1-го року). А за наклеп, що міститься в публічному виступі, демонструється у ЗМІ або в мережі інтернет – передбачені чималі штрафи, виправні роботи та навіть арешт на строк від одного до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Якщо ви обвинуватите когось у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, то отримаєте обмеження волі до 3-х років!

Узагалі, це далеко не перша спроба депутатів повернути кримінальну відповідальність за наклеп. На розгляд ВР неодноразово вносилися схожі пропозиції та проекти законів. Щоразу це викликало осуд громадськості, особливо представників медіа. Адже експерти переконані, що запровадження кримінальної відповідальності за наклеп ставить під загрозу будь-яке журналістське розслідування.

Зараз суспільство більш зріле й більш обізнане. З розвитком інформаційних технологій ми отримуємо все більше інформації. В інтернеті постійно читаємо критичні матеріали про зловживання чиновників. Їх зможуть трактувати як наклеп. Причому судити зможуть навіть блогерів чи користувачів, які мають власні сторінки в соціальних мережах і поширюють через них якісь відомості про чиновників або депутатів, — говорить голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров

Він переконаний, що карати наклепників потрібно штрафами та відшкодуванням моральних збитків, а от саджати за грати  – це занадто.

Проте автор законопроекту Євген Мураєв переконує, що боротися з наклепниками потрібно саме так. Окрім цього, окремим положенням в законопроекті виокремлена образа, тобто приниження честі та гідності іншої особи, висловлене в непристойній формі.

Тож, виходить, якщо законопроект пройде, за образу також зможуть притягнути до кримінальної відповідальності. І тут виникає очевидне питання: де та межа між власною думкую та відвертою образою?

Позиція юриста

Стаття 30 Закону України «Про інформацію» гарантує, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, закон визначає висловлювання, які не містять фактичних даних, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, — пояснює юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Марина Суткович

За її словами, формально різниця між наклепом і оціночними судженнями полягає в тому, що оціночні судження не висловлюють фактів, а лише описують їх. А от висловлення факту, що не відповідає дійсності, вже є наклепом.

Проте, судова практика свідчить про те, що грань між образою та власною думкою дуже тонка.

Попри закон та присягу судді можуть мати різні погляди та зазнавати стороннього впливу. Припустимо, що суддя симпатизує певному політику (хоча суддям заборонено брати участь у політичних партіях та виражати свою позицію – така ситуація не виключена), чи може він об’єктивно оцінити вашу власну думку щодо цього політика? Думаю, що ні. Або, наприклад, ви зобразили карикатуру на певну особу і розмістили її в інтернеті. Хоч це і не вважається наклепом, чи не розглядатиме ця особа ваші дії як приниження честі і гідності в непристойній формі, тобто як образу? Цілком вірогідно, що так і буде, — зазначає юрист

З огляду на ці та інші факти Марина Суткович впевнена, що запровадження кримінальної відповідальності за наклеп призведе до переслідування громадян за їхні власні переконання.

В кодексі УРСР існували подібні статті, але при ухваленні нового КК України у 2001 році українські парламентарі відмовились передавати питання наклепу та образи в кримінально-правову площину і підтримали позицію щодо відсутності потреби в існуванні у КК статей про відповідальність за ці дії. Це зробило новий КК більш прогресивним та убезпечило гарантоване конституцією право на свободу вираження думки.

Що ми спостерігаємо наразі? Внесення статей про кримінальну відповідальність за наклеп та образу до КК України призведене до обмеження цього конституційного права громадян. Адже очевидно, що ці статті спрямовані на обмеження висловлювань стосовно політичних діячів. Це призведе до цензури та кримінального переслідування громадян за висловлювання в мережі інтернет, журналістів і т.п. Відновиться така категорія в’язнів як «політичні в’язні». А враховуючи, що Україна знаходиться на 144 місці в рейтингу корупційних країн, розраховувати на справедливі вироки судів неможливо. Прийняття даного законопроекту буде суттєвим кроком назад у розбудові демократичного суспільства, — підсумовує юрист

Усе вирішує особистий інтерес

А поки депутати вирішують, приймати законопроект чи ні, звичайним громадянам слід бути обережними зі своїми висловлюваннями. Депутати наразі готують більш радикальні законопроекти стосовно відповідальності за образу чи розповсюдження недостовірної інформації, тому не виключено, що найближчим часом за наклеп українців почнуть навіть саджати до в’язниці до 5-ти років.

Про що це говорить? А вказує це ні на що інше, як на банальну підміну понять. Замість того, аби клопітливо підійти до контролю користування соцмережі неповнолітніми, забезпечити чіткішу правову базу, впливати на оперативність в реагуванні на цькування в інтернеті, можновладці, швидше за все, прагнуть присікти висловлювання громадян на рахунок політиків. Можливо, останній рубіж до висловлення своєї громадської думки та платформа зіткнень суспільних інтересів в інтернеті під загрозою.

Автор: Checkpoint

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?