Позбуваємося «мотлоху»: чому важливо очищувати життєвий простір

Пристрасть до накопичення передалася нам від бабусь і дідусів, які пройшли через усі жахи воєн і голодовок, і прагнули зберегти все, що потрапляло в оселю. Однак насправді речі, які ми роками не використовуємо, лише захаращують життєвий простір, пригнічуючи нашу волю до нових висот.

Подарунки від родичів, які так і не стали у пригоді, велика кількість меблів в малогабаритних квартирах, тонни паперів різного походження – навіщо ми все це зберігаємо? Адже існує золоте правило: якщо річ не використовувалася жодного разу впродовж року, вона не використовуватиметься ніколи. То чому ж нам так важко позбуватися старого?

Читайте також: Як стати екосвідомим та навчити цьому дітей: практичні поради

Проблема 1. Невміння сказати речам «ні»

Будівництво просторого житла і створення квартир студійного плану – віяння досить недавнє, а до цієї пори 90% домогосподарств тулилися в крихітних «хрущовках» і гуртожитках. З роками сім’ї розростаються, нові товари купуються, старі прибираються на антресолі, в шафи і ящики, а потім займають собою кожен вільний куточок. Викинути? Ні, адже ним практично не користувалися!

При цьому кожна річ, що потрапила в будинок, як дитина, вимагає до себе належної уваги і догляду. А людина, змушена працювати і виживати (до накопичення схильні верстви населення із середнім і низьким рівнем доходу), рано чи пізно перестає знаходити фізичні і моральні сили на догляд за своїм майном, і воно поступово приходить в занепад. Але навіть в таких умовах люди не можуть відмовитися від мотлоху. Таку поведінку наслідують і наймолодші члени сім’ї, яких за інерцією не вчать, що зламане потрібно викинути, а річ, яка віджила своє, – віддати і не шкодувати.

Проблема 2. Невміння радіти придбанням

Чи знайома вам ситуація, коли дитина, задаровувана іграшками, врешті-решт, втрачає до них інтерес? Більш того, вона ставиться до своїх запасів недбало, не шкодуючи ламає або розкидає, при цьому ревно реагує, якщо до іграшок торкається хтось інший. Деякі психологи називають це «щепленням злиднів». Люди перестають цінувати навіть улюблені речі, і щоб подарувати собі кілька радісних миттєвостей набувають ще кілька «корисних» дрібничок, які в більшості випадків перетворюються на сміття. Потім неминуче приходить відчуття провини за даремно витрачені гроші, нівелюючи позитивні емоції від покупки.

Споживачі рідко відразу продумують, де і як будуть зберігати нові речі і з чим їх поєднувати. І з часом виникають думки типу «за що я стільки грошей віддав» або «навіщо взагалі мені це потрібно».

Проблема 3. Небажання змінюватися

Якщо хтось із подружжя – завзятий «плюшкін», а інший – шанувальник мінімалізму, то конфлікти неминучі. Приведення житла в порядок – досить важка робота, в той час як забруднити особистий простір дуже легко. І коли в побуті стикаються впертий барахольщик і норовливий чистюля, виникають конфліктні ситуації на кшталт «ти не цінуєш мою працю», «знову всюди розкидані шкарпетки», «твої речі вже з шафи вивалюються» і тому подібні. В такому випадку важливо вчасно усвідомити, що заради усунення проблеми необхідно приструнити власне «я» і піти на певні поступки.

Як бути?

Принаймні раз на рік житло потрібно очищати від того, що зламано, розірвано, заплямовано, побито, накопичує пил і бруд, а також займає місце, яке можна задіяти більш функціонально.

Крім цього слід:

Перебрати одяг, позбавляючись від того, що не підходить за розміром, вимагає лагодження або просто більше не радує око.
Мінімізувати кількість горизонтальних поверхонь в будинку, щоб не було спокуси знову завалити їх мотлохом.
Здійснювати покупки обдумано і обходити стороною барахолки, стоки, комісійні магазини, аукціони, якщо є сильна пристрасть до спонтанних витрат.

Слідуючи цим нехитрим рекомендаціям та викинувши сміття, ви неодмінно розширите межі особистого простору і вивільните енергію для нових необхідних надбань.

Читайте також: Ранок успішної людини – або секрети управління часом