Чи стануть роботи нашими друзями?

#роботи

В Японії господарі роботів-собак Sony Aibo, яких вже не можливо відремонтувати, воліють прощатися з ними, як з живими домашніми улюбленцями, і буддистські священники влаштовують їм справжні церемонії. Американська армія 21 залпом віддала почесті і нагородила медалями робота «Бумер», який «загинув» в бою. Чи зможемо ми в майбутньому сприймати роботів виключно, як техніку, якщо вони все більше стають схожими на живих?

Наприкінці минулого року компанія робототехніки Boston Dynamics випустила кумедне відео з танцюючими роботами. А професор Корнельського університету Джон Кляйнберг розробив програму гри в шахи Maia, яка вчиться грати, як людина, з помилками. Цілком очевидно, що поряд з розвитком трансгуманізму, який прагне наділити людину ознаками машини шляхом симбіозу живого організму і комп’ютеру, є і зворотній процес – намагання зробити роботів «живими». Ці процеси не протирічать, а доповнюють один одного, малюючи нам картину тісного співіснування людини і робота в майбутньому.

Читайте також: Наш мозок – не комп’ютер, а інтернет

Навіщо роботу помилятися?

Комп’ютер вже давно перевершив людину в грі у шахи. Однак цього виявилося недостатньо, і сьогодні штучний інтелект хоче навчитися прогнозувати наші неправильні ходи, щоб опанувати одну з навичок, яка робить нас людиною, – вміння помилятися.

Науковці представляють нам це так: якщо комп’ютер розумітиме, як ми схильні помилятися, це допоможе йому краще взаємодіяти з нами. Наприклад, краще допомагати чи навчати нас. Припустимо, лікарі схильні робити одні і ті ж самі помилки, читаючи медичні знімки. Тоді комп’ютер зможе вказати їм на це, і проблему буде вирішено. Або ж можна створити штучний інтелект, який помиляється, як якась конкретна людина. Спортсменам набагато простіше було б готуватися до поєдинків, маючи під час тренувань точну копію свого суперника.

Розробники не приховують, що їхньою кінцевою метою є створення програм і роботів, які передбачають, що будуть робити люди. Уявіть, приміром, ділові переговори, де робот аналізує поведінку ваших партнерів і підказує вам, яким має бути ваш вдалий хід.

Чи здатні роботи на емоції?

Якщо ви спілкувалися зі штучним інтелектом Siri, то знаєте, що насправді роботам ще дуже далеко до того, щоб розмовляти з нами на рівних. Однак необхідно визнати і те, що домашні роботи все більше і більше входять в наше життя, наприклад роботи-прибиральники. І якщо ви думаєте, що це немає нічого спільного з емоціями, які ми відчуваємо, згадайте, що дехто називає роботів-пилососів іменами домашніх улюбленців і навіть бере їх з собою на відпочинок.

Компанії з продажу роботів вже давно зрозуміли, що чим більше «соціальними» і «живими» нам будуть здаватися їхні продукти, тим дорожче їх можна продати. У зв’язку з цим Рада з досліджень інженерних та фізичних наук Великобританії навіть змушена була скласти список етичних принципів робототехніки, де визнала, що робот іноді справляє враження справжнього інтелекту, однак неприпустимо через це наділяти його додатковими потребами, які б здорожчували вартість для споживача.

Чи зможуть роботи дружити?

Навіть Софія від Hanson Robotics, яку назвали першим роботом-громадянином, у розмові – всього лише людиноподібний чат-бот. Однак, як зазначає філософ робототехніки Джон Данехер, люди схильні емоційно прив’язуватися до неживих об’єктів, що нагадують інших людей або живих істот. Але чи зможемо ми коли-небудь дружити з роботом?

Арістотель називав ознаками дружби спільні цінності, взаємну добру волю та рівне партнерство. Очевидно, що за цими ознаками роботи не будуть нам друзями хоча б з тієї причини, що вони ніколи не зможуть задовольнити умову взаємності, оскільки не можуть мати внутрішнього психічного життя, не можуть по-справжньому ділитися з нами, не мають власних інтересів, цінностей та проблем. Щоправда, лише якщо не стануть свідомими і не розвинуть внутрішнє психічне життя, що допускати ще страшніше.

З іншого боку, пандемія та соціальне дистанціювання може змусити нас відступити від високих ідеалів «арістотелевської» дружби і почати кумунікуювати з роботами, надавши перевагу емоційно невиразним стосункам зі штучним інтелектом і втративши глибину стосунків людини з людиною.

Читайте також: Як навчитись гнучкому мисленню?

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *