Парадокс продуктивності: як технології не навчили нас працювати краще

Щодня ми отримуємо сотні повідомлень у месенджери та на електронну пошту, проводимо години у соцмережах, а тим часом з’являються все нові і нові програми, які потрібно освоювати. Це не має нічого спільного з глибокою розумовою діяльністю, стверджує професор інформатики Кел Ньюпорт. І навіть призводить до парадоксу продуктивності – коли те, що мало допомагати, починає шкодити.

Ще у 1997 році в своїй книзі «Чому речі кусаються» Едвард Теннер вказував, що з появою комп’ютерів багато процесів перестали потребувати залучення окремих робітників. Приміром, вести бухгалтерію можна в електронній таблиці, то ж з цим на малому підприємстві цілком може справитися і сам директор або власник бізнесу. З появою текстових редакторів відпала необхідність утримувати цілий штат людей, які набирали тексти. Але ж відтепер робота людей, яких звільняли, переходила на інших – менеджерів, управлінців. І хоча ці процеси були простішими завдяки використанню технологій, вони все одно потребували часу і відволікання від основної роботи.

Читайте також: Заняті люди і продуктивні люди – в чому різниця?

Глибока робота – чи можлива вона сьогодні?

У своїй книзі «Глибока робота» професор інформатики Массачусетського технологічного інституту Кел Ньюпорт говорить про те, що одна з найцінніших навичок в нашій економіці стає дедалі рідкіснішою. «Глибокою роботою» він називає здатність зосереджуватись без відволікання на когнітивному завданні. Це та діяльність, яка робить вас кращими в тому, що ви робите, і забезпечує відчуття справжньої майстерності. Однак більшість людей в шаленому розмаїтті повідомлень з месенджерів та соціальних мереж втратили цю здатність.

Книга проводить читача в подорож видатними історіями – від Карла Юнга, який будує кам’яну вежу в лісі, щоб зосередити свою увагу, до піонерів соціальних мереж, які купують квиток бізнес-класу до Токіо і назад, щоб у повітрі вільно, без відволікань написати книгу.

Автор вважає, що в сучасному світі недооцінена важливість уваги для розумової праці, і що її неможливо досягти, витрачаючи час на швидке, поверхневе спілкування в соцмережах.

Світ без електронної пошти

Якщо звільнити працівників від засилля незапланованих повідомлень під час їхньої роботи, можна суттєво збільшити продуктивність, переконаний Кел Ньюпорт.

Сучасні працівники постійно спілкуються. Їхні дні визначаються невпинним шквалом вхідних повідомлень та цифровими розмовами, через що вони постійно перебувають в стані підвищеної тривожності, а їхня когнітивна здатність для виконання основної роботи знижується. Таким чином робочий процес «як у вулику» стає катастрофою для продуктивності, знижує прибутковість і навіть загальне економічне зростання країни. Не менш важливо і те, що він робить нещасними самих людей.

У книзі «Світ без електронної пошти» Кел Ньюпорт виступає за робоче місце, в якому задання визначаються чіткими процесами, а не випадковими повідомленнями. Тоді кожна людина працює над меншою кількістю речей, але робить це краще. Важливе спілкування впорядковується, а вхідні листи та канали чату вже не є визначальними в тому, як проводиться робота.

Як налаштувати продуктивну спільну роботу

Незважаючи на провокаційну назву своєї книги, Кел Ньюпорт, який сам є професором комп’ютерних наук, не закликає відмовлятися від технологій взагалі. А лише ставить перед людством проблему ефективного їх використання – такого, яке б не шкодило, а навпаки розвивало наші розумові здібності.

При цьому окремим аспектом є продуктивність спільної роботи. В пандемію для багатьох робота вдома не сприяє зосередженню, а навпаки має ще більше факторів, які відволікають. Обсяги цифрового спілкування при цьому зростають. Тож Кел Ньюпорт пропонує вироблення глибокої трудової етики, яка б давала можливість співробітникам для роздумів без відволікань.

Сьогодні, коли актуальність пошуку кращих способів спільної роботи як ніколи велика, управлінцям варто прислухатися до інноваційних поглядів на технології. Адже подолавши гіперактивний колективний розум, можна створити набагато кращий – продуктивний колективний розум.

Читайте також: «Стадне мислення»: як його подолати під час дистанційної роботи