Незвідана територія

Маргарет Хеффернан є спікером TED, продюсувала документальні фільми для ВВС та керувала технологічними компаніями в Сполучених Штатах. Свою книгу «Незвідана територія» вона присвятила передбаченню майбутнього і роздумам про те, чому глобальні проблеми неможливо вирішити лише за допомогою експертних знань. 

Дискомфорт людини через невизначеність стимулює наше прагнення дізнатися майбутнє. Однак Маргарет Хеффернан оглядається на складну історію прогнозування та доводить, що частіше за все воно буває неточним. Вона веде хроніку перших економічних прогнозів від Ірвінга Фішера, Роджера Бебсона та Уоррена Персона і показує, як їхні особисті системи вірувань впливали на їхні теорії та як їм не вдалося передбачити навіть Велику депресію. Насправді не існує незмінних наукових істин щодо прогнозів, усі вони є неповними, ідеологічними та тенденційними, стверджує автор. 

Навіть сьогодні синоптики не можуть побачити погоду далі, ніж на 400 днів. Гени, що визначають такі прості речі, як колір волосся, досі залишаються складними для розуміння вченими. Невикорінна невизначеність є фактом нашого життя. Однак незважаючи на це, люди і надалі відчайдушно роблять спроби заглянути в майбутнє.

Парадокс автоматизації

Сьогодні нові технології дозволяють нам збирати все більше і більше даних, і ми стали більш впевненими у тому, що буде далі, але ця впевненість помилкова, каже Маргарет Хеффернан. 

Наша залежність від технологій вводить нас в оману. Ми стали покладатися на невидимі системи, які не розуміємо. В результаті передачі основних сфер нашого життя додаткам ми втратили людські навички, такі як здатність спрямовувати свою увагу, формувати спогади чи, приміром, читати паперові карти. Додатки показують нам, як виховувати своїх дітей, зменшуючи нашу здатність довіряти власному розуму.

Автор називає це парадоксом автоматизації: навички, які ви автоматизуєте, з часом втрачаються. Тож чим більше ми залежатимемо від машин, які думатимуть за нас, тим менше будемо мислити. Ми ризикуємо потрапити в пастку, де потреба у визначеності призводить до зростання залежності від технологій, зменшення навичок і створює ще більше потреби. Тобто ми стаємо залежними від самого джерела своєї тривоги.

Небезпека полягає і втому, що алгоритми невидимі – ми не знаємо, як вони працюють, яка система цінностей в них вбудована. Логічно і те, що вони покликані служити інтересам своїх творців, а не пересічній людині.

Читайте також: Наш мозок – не комп’ютер, а інтернет

Євгенічний спосіб мислення

На нашій планеті всі живі істоти еволюціонували завдяки максимально можливому різноманіттю, а кожна аномалія має потенціал бути перевагою в самій еволюції. Сьогодні під враженням багатозначності та складності людського життя багато хто думає, що зменшити вільну свободу волі буде простіше і вигідніше, ніж прогнозувати її. Це євгенічне мислення, яке застосовується до всього, що ми робимо, стверджує Маргарет Хеффернан.

Якщо товар має дефект, ми усуваємо товар. Якщо працівник не досягає цілей, ми звільняємо працівника. Якщо людина не відповідає корпоративній культурі, ми не беремо її на роботу. У підсумку ми застосовуємо євгенічні принципи у всіх сферах, де диференціація сприймається як помилка, а всі програми щодо інклюзії – як аномалія.

Однак кожне покоління людей жило з невизначеністю та непередбачуваністю – саме так ми розвинули приголомшливий людський потенціал до винаходів, відкриттів, імпровізації та творчості, нагадує авторка.

Значення експериментів

Хеффернан детально досліджує важливість експериментів як способу бути готовим до альтернативного майбутнього та розвиватися разом із організаційною адаптацією. Цінність експериментів полягає в тому, що вони приймають ризик. Теоретично всі виступають за експерименти. Зрештою, інновації – це мантра для корпоративного світу в останні десятиліття. Але застосовуючи управлінське мислення, ми швидко потрапляємо в пастку, тому що не можемо провести експеримент, якщо не впевнені, що він спрацює.  Не багато організацій насправді здатні зробити експерименти великою частиною свого способу роботи. Однак зосередження уваги на експериментах є трансформаційним. Експерименти є здоровим засобом дослідження того, що можливо в майбутньому. 

Автор детально розкриває способи просування в майбутнє шляхом творчих альтернативних експериментів. Вона визнає: уявно мислити важче, ніж багато хто очікує. Однак саме креативність і різноманітність – те, що робить світ непередбачуваним, – сильні сторони, які роблять кожного з нас унікальним.

У підсумку «Незвідана територія» кидає нам виклик протистояти фальшивим обіцянкам технологій та ефективності, а натомість розвивати власну творчість та людяність, щоб створювати майбутнє, у яке ми хочемо потрапити.

Читайте також: Upstream: прагнення вирішити проблеми до того, як вони трапляться

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *