Що буде з малим і середнім бізнесом через 3 роки? Стратегія від уряду

#мсп
малий і середній бізнес

Днями Кабмін ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього бізнесу до 2020 року, розроблену Мінекономрозвитку. Крім типового створення сприятливих умов для підприємництва, уряд пропонує втілити конкретні механізми. Що буде з бізнесом у наступні три роки?

Що не так із МСП в Україні

В Україні 2 млн малих і середніх підприємств становлять 99,8% від усіх підприємств у державі. При цьому частка МСП у ВВП України позаминулого року сягнула 59%. Це мало, якщо порівнювати з країнами, де цей сектор бізнесу становить 80% внутрішнього валового продукту.

В рейтингу за так званими діловими справами бізнесу — Doing Business-2017 — Україна посіла 80 місце зі 130 країн світу. Проте за 4 останні роки наша країна в цьому рейтингу піднялася на 30 позицій.

Щодо індексу малого і середнього бізнесу, SME Policy Index, то тут Україна посіла останнє/ передостаннє місця через украй низький рівень кредитування.

Читайте також: Кредитування малого та середнього бізнесу в Україні: бути чи не бути?

Що не сподобалося підприємцям

24 травня Міністерство економічного розвитку і торгівлі повідомило про публікування Стратегії на своїй сторінці у facebook.

Це результат кропіткої роботи Міністерства і широкого публічного обговорення. Коли я кажу «широкого», то маю на увазі не просто оголошення на сайті, а понад 20 зустрічей з усіма залученими сторонами, зокрема асоціації бізнесу, торгово-промислові палати, міжнародні організації, — Степан Кубів, Міністр економічного розвитку і торгівлі

Проект стратегії розвитку МСП-2020 обговорювали протягом кількох місяців. Підприємці та експертна спільнота критикували його і вимагали в уряду суттєвих доопрацювань.

Дмитро Ляпін, співробітник Інституту стратегічних досліджень НАН України, тоді зазначав, що цілі, зазначені в проекті, не є стратегічними. Все це є лише переліком орієнтирів або напрямків державної політики. Тобто стратегічних цілей досягнути буде неможливо.

Що пропонує Стратегія

Стратегія Мінекономрозвитку передбачає спрощення нормативної бази (застарілі норми та дублюючі регулювання, що повторюються на кількох етапах, скасують). Кожна нова норма проходитиме М-тест (оцінку впливу регуляторного акту на бізнес), а кілька адміністративних бар’єрів замінять одним.

Уряд обіцяє підтримати бізнес на національному і регіональному рівнях. Тому для цього створять Агентство розвитку малого та середнього підприємництва, в якого бізнес отримуватиме консультації, плануватиме бізнес-процеси. В регіонах підтримку здійснюватимуть локальні центри. При цьому враховуватимуть особливості місцевого бізнесу.

Але в Україні вже є спеціальний фонд — Український фонд підтримки підприємництва. Існують і профільні комітети — з питань економічної політики та з питань промислової політики і підприємництва. Тому створення нового органу, який начебто може вирішити стару проблему, викликає сумніви.

стратегія мсп

Уряд планує залучити до співпраці комерційні банки, які могли б покращити кредитно-гарантійне забезпечення бізнесу, впровадити венчури і фонди гарантування, увести сублізинг та системи гарантій і зниження вартості послуг. Тобто можновладці пропонують вирішити проблему фінансування МСП.

Найнижчу кредитну ставку для малого та середнього бізнесу пропонує Укрексімбанк — 20%

У Стратегії роблять ставку і на галузь IT і стартапи. Для цього планують створювати індустріальні парки та підприємницькі лабораторії. Ініціатива гарна, проте закон про індустріальні парки в Україні містить невиправдані податкові пільги. Тому що надання пільг лише окремим підприємцям спотворює конкуренцію і провокує корупційні прояви.

Нині частка інноваційних підприємств в Україні становить 7,9%, у 2015 становила 7,4%. До 2020 року, за Стратегію, має сягнути 20%

Стратегія — деклараційний документ. Тому прагнення — це не те саме, що цілі та чіткі завдання. Останні протягом трьох місяців має накреслити Кабмін.

Спрощену систему оподаткування не скасують

Ще взимку цього року в проекті було зазначено, що «спрощена система оподаткування гальмує зростання самого МСП». Тоді як Петро Порошенко неодноразово наголошував на тому, що нам треба зберегти спрощену систему для малого й особливо мікробізнесу.

Спрощену систему оподаткування не можна скасувати прийняттям Стратегії. Для цього необхідні зміни до чинного законодавства, а це залежить від парламенту, а не від уряду, — Ігор Кравченко, юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права

Необхідність визначення різних підходів до різних кластерів підприємств залежно у Стратегії викликають сумнів.

Сам поділ підприємств на малий і середній бізнес є правовим. Два суб’єкти мікро-підприємництва можуть відрізнятися між собою за доходом більше (і потребувати різних підходів до регулювання й розвитку), ніж суб’єкт малого підприємництва.

До того ж різні підходи повинні застосовуватися до підприємств залежно від виду їхньої діяльності.

Стратегія має визначати загальні підходи до бізнесу, які властиві як малому, так і середньому підприємництву. Решта буде визначатися при її впровадженні та реалізації, — зазначає Ігор Кравченко

Тож урядові треба було б розробити два окремі напрямки розвитку: для малого і середнього бізнесу.

Малий бізнес підтримають грошима

Найпростіша форма дрібного бізнесу — ФОП — забезпечує робочими місцями до 25% зайнятих. Водночас формує лише 5% річного обсягу реалізації товарів, робіт і послуг. Це дуже мало. ФОПи виконують чимало завдань, проте велика кількість їх була закрита напередодні 2017 року через недолугу державну політику в цій сфері.

Стратегія ж працюватиме в межах ініціативи ЄБРР EU4Business, покликану підтримати розвиток приватного сектору в Україні шляхом надання малим та середнім підприємствам нових умінь і можливостей в експорті на найбільший сусідній ринок.

ЄБРР допоможе малим та середнім підприємствам залучити висококваліфікованих місцевих консультантів і міжнародних експертів-практиків, здатних якісно трансформувати їхній бізнес, та надасть гранти для часткової компенсації оплати послуг консультантів. Із 2010 року ЄБРР надав грантову підтримку більш ніж 722 малим і середнім підприємствам  України.

Основна проблема активного розвитку малого та середнього бізнесу в Україні перебуває в зовсім іншій площині — у системній корупції. Тому зазвичай навіть найамбітніші проекти зазнають поразки, якщо хоча б частково не вирішити цю проблему.

Ігор Гонта

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *